Найбожевільніші спортивні ігри давнини (6 фото)
Багато видів сучасного спорту здаються людям або занадто жорстокими, або занадто абсурдними. А часом і те, й інше одночасно. Та все це дитячі забавки порівняно зі спортивними змаганнями давнини. Ви б точно не ризикнули взяти участь у цих видовищах навіть за гори золота!
1. Стрибки через биків (таврокатапсія): критський екстрим 
На фресках Кноського палацу зображено юнаків та дівчат, які виконують сальто над розлюченим биком. Вони хапали тварину за роги, переверталися через її спину й приземлялися позаду. Найменша помилка — і смерть під ратицями гарантована. Досі науковці сперечаються: це був спорт, ритуал чи акробатична вистава. Утім той факт, що в ньому брали участь жінки, робить його унікальним для своєї епохи.
2. Єгипетська боротьба на човнах: не риболовля, а бійка 
Уявіть папірусні човни на Нілі. Рибалки не ловили рибу, а намагалися втопити один одного. За допомогою жердин та кулаків суперників вибивали за борт. Крокодилів у воді не боялися, адже значно більше лякала можливість програти. Це був спосіб вирішувати торгові суперечки та демонструвати чоловічу силу перед богами.
3. Гладіаторські бої з жирафами та слонами 
У Римі арена слугувала не лише для людей. Цькування звірів — венації — могли закінчитися сутичкою людини з гіпопотамом, левом чи навіть жирафом (останніх вважали екзотичними чудовиськами). Імператор Коммод виходив на арену й особисто вбивав страусів та левів, вражаючи глядачів. Не спорт, а видовище, де ти або хижак, або здобич.
4. Футбол середньовічної Англії: тонни бруду й крові 
Прообраз сучасного футболу в Англії XII століття — це бійка всім селом. М'яча ганяли сотні людей вулицями й полями. Дозволялося бити, копати, утоплювати в багнюці. Мета — доправити «м'яч» (надутий свинячий міхур) до церкви суперників. Травми були нормою, а місцева влада регулярно намагалася заборонити гру за «надзвичайний галас і бешкетування».
5. Стародавньокитайське цзюйцзюй: футбол на межі смерті 
У Стародавньому Китаї, в епоху Воюючих царств, солдати грали в цзюйцзюй — копали шкіряний м'яч, набитий пір'ям. Проте жорсткі правила бойових мистецтв перетворювали гру на побоїще. Під час матчів дозволялося робити підсічки, бити по корпусу й ламати кінцівки. Це був спосіб підтримувати бойовий дух армії, але виживали не всі.
6. Перегони на санях по вулканах Гаваїв (he'e hōlua або серфінг на санях) 
Гавайські вожді розважалися спуском із вулканів на дерев'яних санях — холуа. Довжина траси становила кілька кілометрів, а швидкість сягала 80 км/год. Жодних захисних шоломів не передбачалося — лише застигла лава внизу. Вважалося, що той, хто дістанеться підніжжя живим, отримує благословення богині вулканів Пеле. За загиблими не тужили, бо вірили, що їхні душі забрала лава.
