Чому давні греки тренувалися оголеними — та інші дивні факти з історії фізкультури (11 фото)

Фізкультура — вона як понеділок. Усі знають, чого чекати, але щоразу вона застає зненацька. 8 серпня — День фізкультурника. Свято радянське, з історією ще з 1939 року. Вигадали його не заради здоров'я, а ради мобілізації. Але про це згодом. Спочатку — про те, яку дивну й місцями дику історію має те, що ми так звично називаємо «зарядкою».





Слово «гімназія» означає «місце, де роздягаються»

Gymnos грецькою — «оголений». Гімнасій в Афінах був місцем, де чоловіки тренувалися роздягненими. Атлети натиралися оливковою олією, потім посипали себе піском — і йшли вправлятися. Виступати на змаганнях в одязі не дозволялося. Атлета в хітоні могли дискваліфікувати. Нагота сприймалася як ознака цивілізованості — на противагу «варварам», які прикривалися тканиною.



Олімпійські бігуни зображувалися на вазах так само, як і виступали — без одягу

Жінкам вхід до гімнасію був закритий. Виняток — Спарта. Там дівчата бігали, боролися та метали диск. Практично без одягу. Решта греків була в жаху. Спартанок називали «тими, що показують стегна» — це вважалося ганебним прізвиськом. Арістотель писав, що законодавець Лікург вигадав закони для чоловіків, але не зміг дати ради спартанським жінкам.

Вікторіанська Англія лікувала фізкультурою «погані думки»

У XIX столітті в Британії розквітнув рух «мускулястого християнства» (Muscular Christianity). Суть проста: спорт виховує християнські чесноти — дисципліну, самоконтроль, честь. Письменник Чарльз Кінгслі у 1850-х стверджував: на спортивному майданчику хлопці отримують те, чого не дасть жодна книжка. Жодної латини. Тільки турніки та холодний душ.





Урок гімнастики в британській школі, кінець XIX століття. Навіть дівчаток привчали до фізичних вправ

Фізичні вправи приписували як моральний засіб. Вважалося, що втомлене тіло менше думає про лихе. Шведська гімнастика Пера Генріка Лінга швидко поширилася британськими школами. Саме в цій ролі — як інструмент виховання волі та викорінення «поганих нахилів».

У середньовічній Європі фізкультури не було — і це нікого не турбувало

Селяни орали, носили, будували. Без жодних нормативів вони дали б фору будь-якому сучасному кросфітеру. Фізична втома була нормою життя. Знать, навпаки, вважала ручну працю принизливою. «Фізкультура» для аристократів — фехтування, верхова їзда, полювання. Тобто безпосередня підготовка до війни.



Єдина «фізкультура» середньовічної знаті — підготовка до того, щоб убивати і не бути вбитим

Після падіння Римської імперії гімнастику як систему вправ забули на кілька століть. Церква дивилася на культ тіла з підозрою. Інтерес відродився в епоху Ренесансу. Італійські гуманісти згадали: греки вважали тіло й розум нероздільними. І знову взялися за снаряди.

Японська радіогімнастика: три хвилини з 1928 року і дотепер

1 листопада 1928 року японське радіо вперше вийшло в ефір із програмою «Радіотайсо» (ラジオ体操). Ідею запозичили у США. Японські урядовці вивчали страховий бізнес в Америці. Там вони побачили ранкову зарядку по радіо від компанії Metropolitan Life — і вирішили створити щось подібне. Комплекс із 13 вправ триває близько трьох хвилин. Відтоді він майже не змінився.



Радіотайсо в японських парках — традиція, яка зародилася за імператора Хірохіто й триває досі

Сьогодні NHK Radio 1 транслює радіотайсо щоранку о 6:30. На заводах, у парках, у дворах — мільйони японців роблять однакові рухи під одну й ту саму музику. Уже майже сто років. За даними Japan Post Insurance, у регулярних заняттях беруть участь десятки мільйонів людей — особливо літні особи та працівники промислових підприємств.

Радянські паради фізкультурників: спорт як державна вистава

Перший парад фізкультурників відбувся на Красній площі у травні 1919 року. Ленін приймав його особисто. Та справжнього розмаху дійство набуло в 1930-х. З 1931 року паради стали щорічними. У 1932 році площею пройшли 70 тисяч спортсменів. У 1934–1935 роках — 120 тисяч. Перший Всесоюзний парад відбувся 12 липня 1937 року. 45 тисяч учасників з 11 республік будували піраміди перед трибуною Мавзолею.



Парад фізкультурників на Красній площі, 1930-ті. За синхронністю тисяч тіл стояла праця режисерів та хореографів



Фізкультурний плакат епохи 1930-х. Здорове тіло радянської людини було інструментом пропаганди

День фізкультурника започаткували постановою від 16 червня 1939 року. Свято замислювалося як політичне: «Будь сильним, мужнім, спритним, сміливим. Таким тебе хоче бачити Батьківщина». Над кожним парадом працювали режисери, хореографи та художники. Це була саме вистава — зрежисована від першого кроку до останнього.

ГТО: «Готовий до праці й оборони» — і до війни також

11 березня 1931 року в СРСР затвердили комплекс ГТО. Автором проєкту вважають 20-річного московського фізкультурника Івана Осіпова. У перший же рік значки отримали 24 тисячі осіб. Програма охоплювала населення віком від 10 до 60 років: біг, плавання, стрільба, підтягування, лижі. Військова складова була прямою. Офіційна мета — «підвищення мобілізаційної готовності радянського народу».



Значок ГТО давав пільги під час вступу до вишів. Але головна мета — військова готовність

Схожі програми існували по всьому світу — у Німеччині, Великій Британії, США. Всюди за ними стояла єдина ідея: фізично підготовлений громадянин — це насамперед придатний солдат. Красиві слова про здоровий спосіб життя були лише ширмою. ГТО в різних редакціях проіснувало з 1931 по 1991 рік. У 2014 році комплекс відродили — із золотими, срібними та бронзовими значками для 11 вікових ступенів.

Як фізкультура потрапила до шкіл — і чому діти її не люблять

Обов'язковий урок фізкультури вигадав німецький педагог Фрідріх Людвіг Ян на початку XIX століття. Він створював гімнастичні гуртки в Пруссії з єдиною метою: підготувати молодь до боротьби проти Наполеона. Вправи на снарядах, військові ігри, стройові елементи. У 1819 році прусський уряд злякався. Гімнастику в школах заборонили. Яна посадили до фортеці. У 1842 році заборону скасували — і система Яна поширилася європейськими школами.



Урок шведської гімнастики, кінець XIX століття. Жодної гри — тільки вправи та дисципліна

Наприкінці XIX століття обов'язкова фізкультура з'явилася в школах більшості європейських країн. Але армійський дух залишився. «Роби, як я сказав» — жодних обговорень. Норматив є норматив. У 1899 році методист Микола Філітіс писав: фізкультуру в школах ведуть «офіцери та напівграмотні унтерофіцери», а освітні екскурсії замінено військовими походами. Відтоді форма змінилася. Суть — не надто.

Бонус: як страховики вигадали спортзал

У 1920-х роках американська компанія Metropolitan Life запустила радіопрограму з ранковою зарядкою. Мета — суто комерційна. Здорові клієнти рідше хворіють і рідше звертаються по страхові виплати. Японські урядовці побачили це під час відрядження — і привезли ідею додому. Так народилася радіотайсо. Вона пережила і саму програму Metropolitan Life, і радіомовлення як головний носій, і кілька політичних режимів.



Перший парад фізкультурників, 1919 рік. Звідси починається історія свята, яке відзначають 8 серпня



Радіотайсо — одна з небагатьох фізкультурних традицій, що дійшли до нас практично в незмінному вигляді

Історія фізкультури — це майже завжди історія про те, як хтось прагнув зробити людей сильнішими задля власних цілей. Греки — для війни та краси. Вікторіанці — для моралі та імперії. Радянська влада — для мобілізації. Японські страховики — задля прибутку. Різні цілі, одні й ті самі вправи. Ну, майже одні й ті самі — греки все ж виконували їх оголеними.

А ви робите зарядку? Щодня, час від часу чи «збираюся почати з понеділка»?