Чоловіка, який пограбував Burger King, забули посадити. На 13 років (5 фото)
У світі, де одне неправильне рішення може відправити тебе за ґрати на довгі роки, доля іноді підкидає неймовірні сюжети. Історія Корнеліуса "Майка" Андерсона - це не просто кримінальна хроніка, а справжня бюрократична драма з поворотом, гідним екранізації в кіно. 
Все почалося 1999-го в Сент-Чарльзі, штат Міссурі. Майк із подільником підстерегли менеджера фастфуду, приставили BB-gun – це начебто пневматики, яка виглядає як справжній ствол – і забрали касу на 2000 доларів. Свідок запам'ятав номер тачки, копи вийшли слідом за кілька місяців. У березні 2000-го присяжні винесли вердикт: винний у збройному пограбуванні. Суддя вліпив 13 років.
Майк вийшов під заставу у 25 штук, подав апеляцію, але її відхилили – спочатку апеляційний суд, потім Верховний Міссурі 2002-го. За ідеєю, після цього його мали запакувати за грати, але... нічого. Департамент виправних установ подумав, що він уже відбуває покарання, а суд забув відправити папірець. 
І ось Майк на волі. Не ховається у підвалах, не змінює ім'я, не їде до Мексики. Живе як нормальний мужик: одружується, виховує трьох своїх дітей та падчерку, відкриває будівельну фірму Anderson Construction and Investment. Працює, сплачує податки, тренує дитячу футбольну команду, ходить до церкви. Його навіть копи гальмували за перевищення, але в базах чисто.
Майк питав адвоката: "Що робити?" Той: "Жди повістки". Минули роки, він вирішив, що система просто забула. "Я не втікач, - скаже він пізніше в інтерв'ю, - втікач ховається. А я жив відкрито". Уявіть: 13 років без наручників, будуєш життя як міцний будинок, а десь у паперах ти нібито сидиш у камері. 
Бум трапився, коли термін формально скінчився, і чиновники нарешті прокинулися: "Гей, а де наш зек?" Вранці до будинку Майка підкочує загін із восьми маршалів із щитами та стовбурами, блокують вулицю, вриваються на очах у родини. Дружина та діти в шоці – вони й не знали про минуле зразкового татуся. Майка відправляють за ґрати. Громадськість вибухає: соцмережі, петиції на Change.org із 35 тисячами підписів, передачі на зразок This American Life на NPR. 
Навіть жертва пограбування, менеджер Денніс, каже: "Нехай відпустять, він не грабує більше, життя налагодив". А Денніс постраждав серйозно: після того випадку став параноїком, роботу покинув, шлюб розвалився. Але навіть він був за Майка – мовляв, хлопець виправився сам, без тюряги. 
Адвокат Патрік Мегаро рве і метає: подає habeas corpus, скаржиться на порушення прав – 13 років на нього клієнт чекав, коли ж за ним прийдуть. Генпрокурор Кріс Костер спочатку упирається: "Відсиди, що належить", але потім пропонує зарахувати свободу як термін. Зрештою після довгих розглядів було винесено вердикт: "Пан Андерсон, ви стали добрим батьком, чоловіком і платником податків. Зачитуємо 4794 дні свободи як відбуття".
Цей випадок – унікальний. Майк Андерсон довів: можна повернутися до нормального життя без примусових заходів, якщо самому обрати цей шлях. Помилки в паперах можуть зламати життя, а можуть подарувати друге дихання. Головне – який вибір ти зробиш сам.
