Миша башта: кривава легенда Рейну (8 фото)

Це легендарне місце, де природа колись давно здійснила правосуддя руками чи, точніше, зубами своїх творінь.





Невелика вежа на Рейні нижче Бінгена — не просто мальовничі руїни, а місце, де розігралася одна з найстрашніших (і частково справедливих) легенд Середньовіччя. Місцеві досі шепочуть її назву із забобонним страхом — «Миша вежа».

Жорстокий архієпископ та його «мишачий» кінець



Мишача вежа на Рейні

Архієпископ Майнца Гатто II був втіленням жадібності: він обклав народ величезними податками, а на вузькій річковій протоці між Бінгеном і Рюдесхаймом побудував башту-пастку - кожне судно, що проходить Рейном, мало платити йому данину.

Але справжній жах почався, коли на землі прийшов голод. Посуха випалила поля, град добив рештки врожаю. А весь запас зерна вже лежав у коморах Гатто. І продавав він його за нелюдськими цінами.

«Слухайте, як верещать миші!»





Ілюстрація з "Нюрнберзької хроніки" Гартмана Шеделя (1440-1514)

Коли натовп виснажених селян приповз до його палацу, вимолюючи хліба, архієпископ влаштував бенкет на їхніх очах. А потім... вдавано посміхнувся:

- Хочете їжі? Ідіть у комору і беріть, скільки заберете!

Люди кинулися туди, але тільки останній увійшов усередину, як двері зачинилися, і будівля спалахнула.

- Чуєте? — сміявся Гатто, слухаючи крики живих. — Так пищать миші в коморах!

Але не встиг він закінчити фразу, як пітьма гризунів ринула з палаючої будівлі. Вони заполонили палац, лізли з усіх щілин, гризли меблі та картини. Слуги били їх лопатами, але мишей ставало тільки більше.

Втеча та відплата



Мишача вежа

У жаху Гатто стрибнув у човен і помчав до своєї острівної вежі. Але миші попливли за ним! Вони вгризалися в стіни, проламували підлогу, доки не дісталися до самого архієпископа.

— Заберіть мою душу, але позбавте мук! - благав він.

І диявол з'явився — звільнив тіло Гатто від мишей… та забрав його душу в пекло.

А що каже історія?



Мишача вежа в Бінгені, близько 1900

На жаль, історія надто хороша, щоб бути правдою. Справжній Гатто II, судячи з хроніків, зовсім не був монстром, швидше за жорстким правителем: він зміцнював владу Майнца, ввів рейнські мита і нажив собі ворогів.

Але народна чутка зробила його лиходієм, адже так приємно вірити, що жадібність рано чи пізно зжеруть миші.



Мишача вежа в Бінгені під час реконструкції у 2015 році

Сама ж «Миша вежа» (нім. Mäuseturm) спочатку називалася «Митної» (Mautturm), але народна поголос переробила назву на більш зловісне. У Середні віки такі вежі стояли вздовж Рейну, а їх наглядачі грабували купців під виглядом мит — можливо, так і зародилася ненависть до них.



Миша башта в Бінгені, вид з боку Рейну (2017)

Нинішня вежа побудована в XIII столітті, а в XIX їй надали готичного вигляду. Сьогодні вона входить до списку ЮНЕСКО, але всередину пускають лише за особливим дозволом.

Чому саме гризуни?



Фольклорист Сабін Барінг-Гоулд зазначав: у німецьких легендах миші символ душ померлих. А ще в Європі одразу кілька веж мають аналогічні історії. Очевидно, людям подобалася ідея, що жадібність до добра не доводить. І вони вірили у відплату і справедливість, нехай вони й відбувалися лише у легендах.

Але якщо вам доведеться побувати в Бінгені, не варто годувати місцевих гризунів. Просто про всяк випадок.