Одні з найтехнічніших кораблів свого часу. Броненосці типу Sverige (6 фото)

Військово-морський флот Швеції у XX столітті хоч і поступався флотам провідних морських держав, все ж таки вважався потужним і досить численним. Основою сил у міжвоєнний період і пізніше, у роки Другої світової війни, були три броненосці берегової оборони типу Sverige.





Броненосець берегової оборони Sverige незабаром після вступу в дію, 1918 рік

Початок XX століття для Швеції був періодом ускладнень. В 1905 розпалася шведсько-норвезька унія, наростала напруженість між Німеччиною з одного боку і Великобританією інший. У разі війни між цими країнами Балтійське море стало б зоною бойових дій. Шведи не мали наміру воювати, але повинні були забезпечити собі певний захист, а кораблі цього надійно гарантувати не могли.

У шведському флоті був лише один броненосець - Oscar II, а також 4 БПВ типу "Еран". Однак швидкий розвиток науково-технічної думки та древноутна гонка давали підставу вважати, що цього замало. У 1911 році парламент проголосував за фінансування будівництва нового корабля водотоннажністю від 4800 до 7500 метричних тонн, проте рішення зупинилося зусиллями прем'єр-міністра Карла Стааффа.

Громадська кампанія, метою якої було зібрати 12 мільйонів крон для корабля, все ж таки було розпочато за підтримки Густава V. Усього за три місяці було зібрано 15 мільйонів крон, що було вражаючим досягненням. Стааффу довелося дати проекту хід, і корабель, який отримав ім'я Sverige, був закладений 12 грудня 1912 року на верфі Götaverken у Гетеборзі.

Вже після початку Першої світової війни новий прем'єр-міністр Ялмар Хаммаршельд висунув ідею про будівництво ще двох броненосців за цим же проектом із незначними модернізаціями. Його ідея була прийнята, і в липні 1915 року в Гетеборг був закладений Drottning Victoria, а навесні 1915 - Gustaf V на верфі Kockums в Мальме.

Не дивно, що частина тактико-технічних характеристик кораблів відрізнялася. Так, Sverige мав повну водотоннажність 7516 тонн, довжину 119,7 м, ширину 18,6 м і осадку 6,2 м, тоді як Drottning Victoria і Gustaf V мали повну водотоннажність 7633 тонн, довжину 121,6 м, ширину 18,6 м і осадку. Збільшення довжини сталося рахунок установки похилого криголамного носа. Енергетичні установки також відрізнялися. На першому кораблі серії вона мала потужність 20 000 л. і складалася з чотирьох парових турбін Curtis з прямим приводом, кожна з яких рухала один гребний вал. А на наступних була потужність 22 000 к.с., енергетична установка ж складалася з двох парових турбін із зубчастою передачею Westinghouse. Таким чином, ці кораблі стали першими та останніми броненосцами берегової оборони з паротурбінною установкою. Всі три броненосці мали 12 вугільних котлів Yarrow і могли розвинути швидкість 22-23 вузла.



Drottning Victoria у Стокгольмі, 1930 рік

Озброєння та бронювання також були ідентичними. Так, основний бронепояс мав товщину 200 мм у центральній частині, звужуючись до 60-100 мм на краю. Верхній пояс мав товщину 100 мм, але прикривав лише центральну частину. Башти та барбети головного та допоміжного калібрів мали товщину від 100 до 200 мм, рубка – 175 мм.

Головний калібр складався з 2×2 283-мм/45 гармат, допоміжний складався з 152 мм/50 гармат, скомпонованих в 1×2 і 6×1 на Drottning Victoria, 1×2 і 4×1 на Sverige і 6х1 на Gustaf V. Доповнювалося Bofors, 2×1 57-мм короткоствольними гарматами Bofors, 9×1 6,5 мм кулеметами та 2×1 підводними 457-мм торпедними апаратами.

Sverige був спущений на воду 3 травня 1915 і в травні 1917 вступив в дію. Із закладеними 1915 року іншими кораблями типу ситуація складалася інакше. Через війну Швеція довго не могла отримати замовлені броньові листи зі США, спостерігався дефіцит робочої сили. Так що Drottning Victoria був спущений на воду 15 вересня 1917 року, а Gustaf V 31 січня 1918 року. До закінчення війни (листопад 1918) добудувати їх не встигли. На хвилі мирних угод низка впливових шведських осіб пропонували зняти з цих кораблів броню та добудувати як пасажирські судна.

І все ж обидва броненосці були добудовані як бойові кораблі і після морських випробувань в 1921 вступили в дію. Швеція мала намір використовувати броненосці типу Sverige проти своїх нових сусідів - Фінляндії, Латвії, Литви та Естонії. З цією метою протягом першої половини 1920-х броненосці проводили активні навчання.

Взагалі командування шведського флоту розробило спеціальну доктрину бойових дій. Незважаючи на те, що тип Sverige був кораблем берегової оборони, вони мали потужне озброєння, товсту броню і хорошу для свого типу швидкість. Тому передбачалося використовувати їх як на мілководді в бухтах, так і у відкритому морі у складі ескадрених сил - на кшталт класичних ескадрених броненосців або лінкорів.





Броненосець берегової оборони Sverige у 1931 році

1924 року Gustaf V і Drottning Victoria з чотирма есмінцями відвідали з офіційним візитом Таллінн, а потім на чолі ескадри з 36 кораблів — Гельсінкі. У 1926 Gustaf V і Sverige відвідали Копенгаген для участі в навчаннях. У 1930 році на борту Gustaf V до Швеції зі Свинемюнде було доставлено тіло королеви Вікторії, яка померла незадовго до того в Римі.

Три броненосці регулярно проходили модернізації, в ході яких усі вони отримали різні зміни. Наприклад, було видалено торпедні апарати. Sverige у 1931–1933 роках отримав новий нідерландський далекомір та нові зенітки, а котли були переведені на змішане опалення. Під час модернізації судна у 1938–1940 роках усі котли Yarrow були замінені чотирма мазутними котлами Penhoet.

Gustaf V у 1927–1930 роках зазнав серйозної модернізації: передня щогла була замінена на триногу, на якій розмістили спостережний пункт та далекомір. Висота щогли була зменшена, покращено систему вентиляції. Крім того, на надбудові в кормі було встановлено нову рубку для розміщення житлових приміщень та обладнання, а також побудовано розширений місток для командувача ВМС. Також встановили посаду управління зенітною артилерією, а дві передні труби були об'єднані в одну. Котли перевели на змішане опалення.



Броненосці Drottning Victoria і Sverige (на передньому плані) та крейсер Gotland у Стокгольмі, 1937 рік

Drottning Victoria у 1935 році пройшов невелику модернізацію, в ході якої встановили нові далекоміри та зенітки та перевели котли на змішане опалення. Цих робіт виявилося недостатньо, і до 1940-го року були складені плани нової модернізації шляхом переробки надбудови, збільшення кута піднесення знарядь головного калібру до 32 градусів і заміни легкого озброєння на два спарені 57-мм гармати і 12 40-мм/56 гармат 10 25-мм установок Bofors. Це більш ніж подвоїло потужність зенітного вогню, але плани не були реалізовані.

Після модернізації броненосці продовжували відносно активну службу. У березні 1939 року всі три кораблі взяли участь у масштабних навчаннях флоту з протиповітряної оборони. 7 березня при посадці в темряві один літак зіткнувся з щоглою Gustaf V, внаслідок чого загинули двоє людей.



Drottning Victoria на обробці в Карлскруні, 1959 рік

Незабаром із цим кораблем стався ще один інцидент. З початком Другої світової війни Gustaf V став флагманом Прибережного флоту і в цій якості 17 липня 1940 брав участь у маневрах на захід від острова Готланд, в ході яких на борту вибухнув один з котлів. В результаті в котельні загинуло вісім людей, а ще двоє померли від опіків, отриманих ними від пари, що вийшла з повітрозабірника на палубі. Броненосець потім провів місяць на верфі Стокгольма на ремонті, а статус флагмана перейшов до Sverige.

Sverige залишався флагманом до 1947 року, після чого став на модернізацію, під час якої було встановлено радіолокаційне обладнання. Такі самі роботи згодом провели і інших кораблях. Старіння давалося взнаки, і Sverige було виведено з експлуатації 30 січня 1953 року, а 1958 року продано на злам. Drottning Victoria та Gustaf V були виведені з ладу трохи пізніше – 1 квітня 1957 року. Однак якщо Drottning Victoria вже в 1959 році порізали на металобрухт, то Gustaf V стояв на військово-морській базі Берг, на південь від Стокгольма, як швартувальна точка для есмінців і транспортів до 1970 року. Два його 152-мм гармати було знято і встановлено в Хеггмансбергеті.



152-мм знаряддя допоміжного калібру броненосця Gustaf V у Хеггмансбергеті, 2010 рік

Таким чином, хоча в бойових діях броненосці типу Sverige не брали участь, їх поява вплинула на політичне становище Швеції взагалі і її військово-морський флот зокрема. Будучи одними з найбільших представників свого класу, та й ще володіючи паротурбінною енергетичною установкою, це були одні з найтехнічніших кораблів свого часу.