Ехолокація допомагає сліпому чоловікові «бачити» предмети навколо

Деніел Кіш використовує ехолокацію, щоб краще орієнтуватися у просторі.

Чоловік сліпий з дитинства, але спокійно пересувається вулицями, уникаючи будь-яких перешкод — від ослонів та стовпів до дерев та машин. Все завдяки клацанням язиком. Звук клацань відскакує від об'єктів і повертається, допомагаючи мозку Деніела створювати щось на зразок карти.

Завдяки ехолокації він навчився визначати як відстань до предмета, а й його форму, текстуру і навіть щільність. Це не суперздатність, а навичка, яку чоловік розвивав роками, і тепер навчає цьому інших. Впевнено, спокійно, без показної героїки. Просто людина, яка відмовилася жити в рамках і вигадала собі альтернативу зору.