Ехолокація допомагає сліпому чоловікові «бачити» предмети навколо

16 квітня 2025

Деніел Кіш використовує ехолокацію, щоб краще орієнтуватися у просторі.

Чоловік сліпий з дитинства, але спокійно пересувається вулицями, уникаючи будь-яких перешкод — від ослонів та стовпів до дерев та машин. Все завдяки клацанням язиком. Звук клацань відскакує від об'єктів і повертається, допомагаючи мозку Деніела створювати щось на зразок карти.

Завдяки ехолокації він навчився визначати як відстань до предмета, а й його форму, текстуру і навіть щільність. Це не суперздатність, а навичка, яку чоловік розвивав роками, і тепер навчає цьому інших. Впевнено, спокійно, без показної героїки. Просто людина, яка відмовилася жити в рамках і вигадала собі альтернативу зору.

Відео, у світі, цікаво, чоловік, навичка, сліпий

Чуї

17 квітня 2025

398 коментарів

Так, трости слабозорі й справді використовують не лише для того, щоб не натрапити на перешкоду, а й щоб почути відлуння від поверхні. Таким чином вони також будують карту навколишнього простору.

Відповісти Цитата

emporio

127 коментарів

Сучасний GPS дозволяє орієнтуватися з точністю до пів метра. Але з військових міркувань точність позиціонування значно знижена. Уявіть, коли звичайний навігатор у телефоні зможе водити незрячого містом з точністю, як у витягнутої тростини. І все це може працювати вже зараз.

Apostol

18 квітня 2025

910 коментарів

Віриться в це з трудом.
По-перше, при швидкості звуку в повітрі 340 м/с відлуння від перешкоди на відстані 1 метра надійде за 5,88 мікросекунди (0,005883 сек). Тривалість клацання язиком набагато більша за 6 мікросекунд, тобто саме клацання "заб’є" сигнал від перешкоди. Летючі миші "клацають" імпульсами тривалістю 50–100 мілісекунд із частотою 80 кГц. Та й потужність клацання язиком занадто мала, щоб почути відлуння від перешкоди в умовах шумної вулиці.