Жінці доводиться клейкою стрічкою піднімати повіки через рідкісне захворювання.

У травні 2023 року Тіа-Лі Стрімер прокинулася з опущеним століттям. Тоді їй здавалося, що то сінна лихоманка. Але вже в грудні мешканка Дорсета, Великобританія, була не в змозі відкрити жодне око. 20-річну дівчину направили до фахівця, але лікарі не одразу поставили діагноз.





Стрімер повідомили, що у неї блефароспазм - мимовільне змикання повік через скорочення кругового м'яза ока.



«Я знаю, що це неврологічне захворювання, але лікарі не можуть зрозуміти, що його спровокувало. У мене це на все життя, і не знати причини — дуже важко», — каже дівчина.

Нині немає ліки від цього захворювання. Однак лікарі знайшли спосіб допомогти Стрімеру від сильних спазмів — ін'єкції ботокса. У Королівській лікарні Борнмута почали застосовувати цю методику з березня минулого року, і з того часу пацієнтка не може розплющити очі без допомоги уколів.





Коли дія ботокса закінчується, вона заклеює повіки скотчем або руками тримає їх відкритими. Однак, навіть коли ботокс починає діяти, сонячне світло, автомобільні фари та екрани комп'ютерів можуть викликати у Стрімер змикання очей.

«Чим частіше я використовую ботокс, тим швидше моє тіло звикає до нього і ефект стає менш помітним, — ділиться британка. — Зараз я роблю ін'єкції кожні вісім-десять тижнів. Раніше було кожні 12 тижнів».

"А від клейкої стрічки на віках залишаються синці", - додала вона.



Стрімер хотіла стати бухгалтером, але стан здоров'я не дозволив їй продовжити навчання.

«Чесно кажучи, це дуже жахливо. У мене все було заплановано. Я готувалася, накопичувала гроші на переїзд, хотіла вийти заміж і народити дітей, але все це відібрано у мене».

Але найголовніше — відсутність свободи, тому що вона «більше не може бути незалежною».

«Я ніби знову стаю дитиною, бо не можу користуватися ножем та вилкою і бачити, що я роблю. І найгірше вночі, коли очі просто не розплющуються. Мені сняться кошмари, що поруч зі мною лежить дитина і плаче, а я не можу прийти йому на допомогу через свої очі».

Зараз Стрімер і її лікар продовжують підбирати оптимальну дозу ботокса, щоб полегшити стан.