Печерні слони: тисячоліттями ці гіганти спускаються в стародавні печери з особливою метою.

На кордоні Уганди та Кенії є одне містечко, існування якого дуже складно повірити. Уявіть: серед савани стоїть гора. Усередині гори – печери. А всередині печери – слони! Ось де африканського гіганта ніяк не очікуєш побачити! Назрівають два логічні питання: як слони містяться у вузьких лазах, і що вони там забули?





Слон у посудній крамниці – фразеологізм. Слони у вузькій печері – реальність!

Насправді, Елгон – не звичайна гора, а згаслий вулкан, який заснув назавжди близько 24 мільйонів років тому. Сьогодні про його колись палку вдачу і численні виверження нагадує будову. Геологи відзначають пласти різних вулканічних порід, багатих на мінеральні речовини, особливо сіллю. Так, звичайнісінькою, яку ми в суп додаємо. Сіль — головна причина, через яку печери так приваблюють слонів.



Так виглядає гора Елгон із боку. Діаметр вулканічного щита становить понад 80 км. А сама гора вважається четвертою за висотою в Африці.

Сіль в організмі живих істот виконує багато життєво важливих функцій. Іони натрію і хлору є на мембрані кожної клітини організму. Вони як суворі стражники-статисти, не випускають із клітки потрібне і не пропускають усередину зайве. Також NaCl побічно відповідають за транспорт різних поживних речовин, травлення, дихання, передачу нервових імпульсів та багато іншого, без чого не прожити і дня. Дорослим слонам, на хвилиночку, потрібно щонайменше 160 г солі на день. Для порівняння, людині потрібно лише 5 грам.





Ходить у сумнівних місцях. Копирсає скрізь, щоб знайти сіль... Хто це? Правильно, слон!

Але якщо у кожного з нас сільничка стоїть на обідньому столі у вільному доступі, то тваринам доводиться несолодко. Хижаки отримують більшу частину необхідної солі з крові, м'яса та кісток. Але в рослинах NaCl мало, тому всі травоїдні знаходяться в перманентному пошуку альтернативного джерела його отримання. Часто у природі зустрічаються «солонці» — галявини, де з тих чи інших причин грунт просочена сіллю та її кристали виступають прямо лежить на поверхні. Тварини із задоволенням злизують сіль із землі, через що мінералу виступає ще більше.



Деякі тварини спеціально виходять на дорогу, щоб злизати сіль, якою обробляють асфальт для усунення заледеніння.

Але в околицях Елгона немає солонців, хоча мінералів там достатньо. Потужні зливи вимивають із породи все, що копив у собі вулкан мільйони років. Тільки от слонів це не зупиняє. Гіганти давно зрозуміли, що вулканічні схили — криниця корисних мікроелементів. І раз вода камінь точить, потрібно цей самий камінь розколупати самим!



Ці наскельні малюнки - відбитки бивнів тисяч слонів!

Вчені припускають, що саме так утворилися печери у горі: 12 000 років сотні тисяч слонів потужними бивнями висікали заглиблення у горі, які згодом перетворилися на соляні шахти. Злизувати сіль слони не можуть – анатомія не дозволяє. Натомість вони брутально жують вулканічні камінці. За один раз гігант може переробити до 20 кілограм гірських порід!



Люди: збираються разом, щоб засмажити шашлики. Слони: збираються разом, щоб похрумтіти камінням.

На сьогодні в горі відомо, вивчено та відкрито для відвідування п'ять слонячих печер. Всі вони досить високі та широкі, щоб умістити ціле стадо. Найбільша печера Макінгені досягає в довжину близько 250 метрів і служить не тільки хоботним, а й купою іншої звірини, кому потрібно поповнити запаси солі в організмі.



Вхід до печери виглядає так. Уявіть, яка вона величезна, якщо туди поміщаються навіть слони!

Сумно, що пристрасть слонів до солі стала їхньою ж смертю. Раніше унікальні печери були місцем зустрічі тисяч хоботних з усієї округи, що приходили до гори та мінералів збагатитися, і підшукати собі пару. А після освоєння цих земель браконьєри стали робити засідки та пастки біля входу в печери — надто вже вразливе місце. Слони – не кішки. Бачити в темряві вони не вміють, а отже, орієнтуватися їм доводиться наосліп. Так, на угандійській стороні Елгона слони вимерли зовсім, а на кенійській їх залишилося трохи більше 300 голів.



Біль, коли в темряві вдарився мезинчиком об кут, знайомий не лише нам, а й слонам!

Слони заважають ще й місцевим мешканцям: гіганти постійно заходять на посіви і нищать все. Але надія є: частину Елгона вже внесли до списку територій, що особливо охороняються, а над захистом іншої частини вже працюють вчені за спеціальними проектами.