Як сухий закон змінив спосіб життя в США (8 фото)

Розквітла мафія, з'явилися підпільні шинки та феміністки. А коктейлі з мерзенним шмурдяком замість віскі стали нормою.





Сухий закон ухвалили у 1920-х. “Батьки американської нації” проголосували за 18 поправку до Конституції і спиртне опинилося під забороною.



Спочатку все стало дуже добре: різко знизилася кількість смертей від цирозу і серцево-судинних захворювань. Зменшилася кількість бійок з тяжкими тілесними, вбивств та іншого криміналу. Та й сімейного насильства поменшало.

Чиновники раділи, у всіх газетах сурмили про перемогу розуму над бухлом. А потім розпочалося.





До заборони алкоголю одним із найпопулярніших напоїв у американців був сидр. Саме він, а не віскі. Ну і пиво, звичайно. Після ухвалення сухого закону ціни на підпільну алкопродукцію злетіли до небес і ніхто вже не хотів платити великі гроші за слабенький сидр. Отже, про нього забули і він досі не може відновити свої позиції в США. Усі стали випаровуватися міцним алкоголем.



У “сухі” часи зміцніла мафія. Бандити зрозуміли, що народ хоче бухати незважаючи на жодні заборони. А отже, треба його напоїти і набити свої кишені грошима. До кінця 1920-х у великих містах з'явилися підпільні шинки, їх поетично прозвали сліпими тиграми. Є навіть легенда, що вони спочатку працювали під прикриттям атракціонів. Бажаючий закласти за комір приходив туди, казав охороні, що хоче подивитися на сліпого тигра, і йому наливали вискарика. Поліція чудово знала, які тигри мешкають у таких закладах, але заплющувала на них очі за добрі хабарі. Тож на повне зростання стала і корупція, бо гроші брали всі. А ті, хто не брав, швидко ставав у відставці поліцейським.



На рубежі 1920-1930-х, у Чикаго було близько 10 тисяч підпільних барів, у Детройті – 15 тисяч. А в славному місті Нью-Йорк їхня кількість перевалила за 100к. До сухого закону жінки майже не ходили до таких злачних закладів - суспільством це жорстко засуджувалося. А після прийняття 18-ї поправки, панянки потяглися туди гуськом. Чи то знайомилися там із кавалерами, чи то хотіли погратися з чимось забороненим і полоскотати нерви. Цей час вважається стартом масової емансипації американок. А там було й рукою подати до фемінізму.



За іронією, саме жінки найбільше топили за ухвалення сухого закону та говорили, що всі біди в сім'ї від алкоголю. А коли поправку прийняли, пішли до шинків нарівні з мужиками.



До заборони професійні бармени США були нарозхват: їх поважали не менше, ніж власників барів. Іноді вони влаштовували із розливу спиртного справжнє шоу та чудово веселили відвідувачів. А коли ухвалили новий закон, вся ця братва залишилася без роботи. Частина їх виїхала на сусідню Кубу, де алкоголь ніхто й не думав забороняти. Інші почали працювати у підпільних наливайках. Тут їхня майстерність вийшла на новий рівень. Причина проста - часто нелегальний алкоголь був просто мерзенним. А коштував чимало, тож любителі випити хотіли за свої гроші отримати нормальний напій і не засліпнути.

Так у моду увійшов "шотландський острівний віскі" - бармени скидали його з технічного спирту, куди додавали барвники та креозот. Скроні змішували з колою, а щоб зробити джин, спиртягу збовтували з ялівцевим маслом і гліцерином. За якістю ця брага була нижчою за плінтус, але на смак - цілком собі. Також підпільні умільці вигадали і безліч коктейлів, які п'ють досі. Склад у них той самий, що й у 1920-х, лише алкоголь уже легальний, а не технічний спирт.



Сухий закон скасували 1933 року. Коли його приймали, чиновники думали, що зроблять націю здоровішою та щасливішою. А отримали мафію, феміністок та корупцію. Як кажуть, рішення на усі гроші.