Історія підземного міста Единбурга (10 фото + 2 відео)

Любителі екстріму добре знайомі із катакомбами Парижа. Але це далеко не єдиний мегаполіс, в якому колись било ключем підземне життя.





Шотландський Едінбург теж колись служив притулком бідолахам, яким не знайшлося місця на поверхні.

Історія підземного будівництва



Ця пам'ятка присвячена битві на Флодденському полі у 1513 році

Використання Единбург підземних приміщень стало прямим наслідком будівництва Флодденської стіни в 1513 після поразки шотландців у битві при Флоддені з англійцями. Стіна оточила місто. Це означало, що нові будівлі мали будуватися або за межами стіни (що було небезпечно), або потрібно було переобладнати підвали та комори під вулицями під житло в самому місті.





У 1700-х роках в Единбурзі почали будувати низку мостів. Оскільки мости служили для перетину доріг та пагорбів, а не річок, під ними залишалися сухі відкриті простори. Вони стали ідеальним місцем для будівництва дешевого житла.

Під мостами утворилися цілі «міста», що являють собою стільники із закритих приміщень, які залишалися поза увагою з мосту, де зазвичай прогулювалися заможні люди.

Жителі підмостя



Спочатку приміщення під мостами використовувалися для утримання ув'язнених та маргіналів, а також інших небажаних елементів. Але згодом такі мости як Південний стали використовуватися торговцями як лавки, хоч і без вікон і з вузькими дверима.



Роберт Луїс Стівенсон описав ці місця у своїй книзі 1878 «Единбург: Мальовничі нотатки»:

...під темними арками, по темних сходах і провулках... шлях настільки вузький, що ви можете впертись рукою в будь-яку стіну. (Тут) шастають тюремники; неохайні, босоногі діти; (один) старий, коли я бачив його востаннє, був одягнений у пальто, в якому він грав джентльмена три роки тому; і саме це надавало йому такого видатного відтінку убогості.

Сумне існування



У XIX столітті населення міста збільшилося за рахунок тих, хто вижив після ірландського голоду, які переселилися в такі міста як Едінбург. Не маючи грошей, вони поповнювали натовп людей, які живуть під землею. Один лікар того часу розповідав, що виявив сім'ю з чотирьох людей, яка живе «в склепі або печері під великим будинком... (і вони здають в оренду) свої жалюгідні й темні житла стільки людей, скільки можна в них втиснутися».

З настанням XX століття пожежі, обвалення конструкцій та будівництво житла за межами Флодденської стіни поклали кінець проживання в лабіринті під Едінбургом. У міру будівництва нових будівель та доріг багато слідів підземних будинків було знищено. Однак залишилися свідчення очевидців і, звісно, ​​пам'ять.

Розповіді про підземне місто стали частиною міського фольклору. Багато хто вважає ці підземні житла та магазини притулком привидів.



Трон Кірк

Відлуння цього похмурого періоду історія Единбурга іноді давали себе знати. У 1970-х роках будівельники виявили цікаву знахідку. Архаїчний «Марлінс Вінд», у якому колись розташовувалися крамниці торговців фруктами та книгами, виявився практично незайманим під підлогою Трон Кірк – колишньої головної парафіяльної церкви на Королівській милі.

Мері Кінгс Клоуз в Единбурзькому метрополітені



Сліди Единбурзького підземелля виявились і в метрополітені. Мабуть, найвідоміший із них – Мері Кінгс Клоуз. Ця підземна вулиця в центральній частині міста, на Королівській Милі, отримала свою назву від імені домоволодарки Мері Кінг, дочки адвоката Олександра Кінга, яка мала кілька об'єктів власності на цій вулиці. Вперше згадується під цією назвою у другій половині XVII століття, хоч фактично існувала і раніше.



Екскурсія в "Справжній дім Мері Кінг"

У XVIII столітті при будівництві нової будівлі міської адміністрації Mary King's Close разом з кількома прилеглими до неї вулицями була частково ліквідована, а частково замурована і використана як фундамент для нової будівлі. Протягом багатьох років комплекс вулиць залишався практично недоступним ззовні і обріс пишним букетом міфів та міських легенд, які часто дуже лякають. Перекази свідчать, що в середині 1640-х років у Клоуз були жертви чуми, яких замурували коли вони були ще живі, щоб запобігти поширенню хвороби.



Вулиця Мері Кінг

Декілька компаній у місті проводять екскурсії (або тури з привидами) по единбурзьких підвалах і вулицях, де колись жило і померло незліченну кількість людей.