Найрозумніша людина в історії: як склалося життя вундеркінда, який за півроку освоїв усю шкільну програму (5 фото)
А потім став наймолодшим студентом Гарварду.
Вільям Сайдіс народився у Нью-Йорку у 1898 році. Його батьки емігрували до США. Батько хлопчика Борис Сайдіс став досить відомим ученим і викладав психологію в Гарварді. Мати Вільяма заради виховання сина покинула роботу.
Борис був буквально одержимий ідеєю виростити сина генієм. І любив повторювати:
Дитина не буває занадто малою для навчання.
Отже Вільям з дитинства став піддослідним кроликом. Батько показував хлопчику кубики з літерами, картинки з абстрактними фігурами та застосовував гіпноз. За ідеєю, незміцнілий мозок було перетравити таку інформацію. Але це спрацювало.
До 6 років Вільям знав сім мов та за півроку освоїв увесь шкільний курс. Далі займався за індивідуальною програмою, складеною батьком, а в 11 вступив до Гарварду. Вважається, що його IQ був 250-300 балів - найвищий показник з усіх людей, які тоді живуть. До речі, на той момент він знав уже кілька десятків мов. Про нього дізналися газетяри і назвали "найрозумнішою людиною в історії".
І тут почалися складнощі. Вільям, сам, ще будучи студентом, уже читав лекції першокурсникам. Після однієї з них зліг у ліжко. Ймовірно, із нервовим зривом, бо лікування затяглося. А ставши повнолітнім, хлопець заявив, що не хоче жодної академічної кар'єри - він просто втомився.
Сайдіс кинув науку, забув про кар'єру в Гарварді та влаштувався бухгалтером. Поміняв кілька контор, бо коли колеги дізнавалися про його здібності, то починали діставати розпитуваннями. А він намагався якнайменше спілкуватися і відразу змінював роботу.
Нелюдимий і замкнутий, Вільям все ж таки іноді згадував про свою "геніальність" і писав наукові статті та книги на різні теми. Потім у нього трапилося якесь просвітлення і він перестав цуратися оточуючих. Навіть приєднався до комуністичного руху – йому тоді був 21 рік. І мало не сів у в'язницю за організацію демонстрації. Тут його врятувало втручання впливового батька - відомої вченої і не останньої людини в Гарварді.
Після цього Вільям відійшов від політики і знову почав писати книжки. Серед них є праці з історії індіанців США, космології та психології. Вундеркінд подорослішав, але жвавості розуму не втратив. Ось тільки став страшно неохайний у побуті і поводився все більш ексцентрично. Мабуть, психологічні експерименти у дитинстві не пройшли безвісти.
Він помер у 46 років від крововиливу у мозок. Встиг зробити чимало, але якусь геніальність, про яку йому змалку твердив батько, так і не виявив.