Палаццо д'Авалос: сумна трансформація однієї фортеці (15 фото)
Як люди в житті можуть грати різні соціальні ролі, так і будівлі, особливо ґрунтовні, за час свого існування здатні виконувати різні функції. Цей величний палац, збудований у XVI столітті, у 1830 році був перетворений на в'язницю. 
У 1560 році кардинал Інніко Д'аргона замовив архітекторам Бенвенуто Тортеллі та Джовану Батісте Кавані будівництво палацу Д'Авалос у Прочіді. Цей палац мав стати його резиденцією, і тому він мав поєднувати неприступність фортеці та елегантної резиденції доби Відродження. 
Наприкінці XVIII століття після проголошення Неаполітанської республіки палац Д'Авалос був закритий і закинутий до 1818 року. Після чого в ньому було відкрито військову школу. 
У 1830 році за наказом короля Фердинанда II будівлю було перетворено на виправну колонію: підлогу, фрески та ліпнину було знято, щоб обладнати кухню, камери та загальні приміщення. Великі проходи були замуровані. У внутрішньому дворі вирили рів, щоб забезпечити світло та повітря у підземних камерах, де утримувалися особи, які вважалися найбільш небезпечними, включаючи політичних ув'язнених. 
Зал на верхньому поверсі використовувався як тюремна каплиця. До фортеці були прибудовані інші приміщення, у тому числі велика фабрика, крило для проживання сімей охоронців та вілла начальника.
З 1946 року у в'язниці утримувалися і видатні фашистські злочинці. Камери Палаццо д'Авалос були зайняті ув'язненими до 1970-х років, а потім були перетворені на сховище пряжі.
У 1988 році будівля була остаточно закрита і простояла покинутою понад 30 років. 
Сьогодні завдяки асоціації Palazzo D'Avalos комплекс все ще можна відвідати. У першому дворі знаходяться залишки класів, майстерні, склади та кімната цирульника, в обов'язки якого входило гоління ув'язнених голів. У внутрішньому дворі XVI століття є колодязь та трапезна. 
Через міст можна потрапити до будівлі з дортуарами, коморами для пряжі та уніформи, а також до кабінету лікаря з операційним столом. Уздовж аркади на верхньому поверсі знаходиться каплиця, яку використовували ув'язнені під наглядом охоронців. При виході з будівлі можна потрапити до окремих камер, стіни яких все ще пам'ятають страждання сотень людей. 
