Відомі актриси, які здобули премію "Оскар" за ролі матерів (13 фото)

Матері – це супергероїні, які не носять масок та плащів. Вони готові гори згорнути заради сім'ї, наочно показуючи, що жінки - це далеко не слабка стать. Материнство загалом вкрай глибока, складна та цікава тема, яка нерідко піднімається у кінематографі. І це не тільки про кохання та турботливе батьківство, а й про похмурі та драматичні історії... Створити справді захоплюючий дух фільм про материнство - величезне завдання для режисера та сценариста. Але й актрисі доведеться не зіграти, а по-справжньому прожити свою роль. І героїням нашого посту вдалося це зробити. Причому так добре, що вони отримали премію "Оскар".

Меріл Стріп у фільмі «Крамер проти Крамера» (1979)





Чудова Меріл Стріп зіграла матір із непростим світовідчуттям, яка одного разу просто взяла і пішла від своїх чоловіка та сина, залишивши їх наодинці. Через деякий час вона схаменулась і повернулася, щоб забрати сина собі. Одна проблема — за час її дивної відсутності хлопчик та його батько із не дуже близьких людей перетворилися на справжню родину.

Джулія Робертс у фільмі «Ерін Брокович» (2000)



Самотня мати трьох дітей намагається знайти спосіб утримувати таку компанію і раптово захоплюється юриспруденцією, ставши правозахисницею, яка успішно бореться з корпорацією, яка забруднює ґрунтові води.

Брі Ларсон у фільмі «Кімната» (2015)





Героїня Джой Ньюсам та її 5-річний син живуть у полоні у ґвалтівника, який замкнув їх у підвалі. Якоїсь миті їх звільняють, але страждання тільки починаються.

Френсіс Макдорманд у фільмі «Три білборди на кордоні Еббінга, Міссурі» (2017)



Дочка Мілдред Хейз убив невідомий, і жінка вважає, що поліція, зокрема шериф Білл Віллоубі, недостатньо ретельно шукають злочинця. Зневірившись, Мілдред йде на відкрите протистояння поліції, встановивши три білборди з написами «Була зґвалтована, поки вмирала», «І все ще немає арештів?», «Як так, шериф Віллоубі?»

Еллісон Дженні у фільмі «Тоня проти всіх» (2017)



Не обійдеться в цій добірці і без матері року. Лавона Голден з дитинства фізично і морально придушує свою дочку Тоню і віддає її на фігурне катання заради реалізації своїх амбіцій. А після деяких скандальних подій фільму взагалі приходить до доньки з прослуховуванням, щоб допомогти поліції отримати докази того, що Тоня пов'язана зі злочином. Не мати, а мрія!

Мішель Йео у фільмі «Все скрізь і одразу» (2022)



Ймовірно, найефектніший і найдинамічніший фільм-метафора про спроби матері та доньки порозумітися. Ух, через скільки всього доводиться пройти героїні, щоб стукати до дитини!

Холлі Хантер у фільмі «Піаніно» (1993)



Вкрай складна роль німої матері, яка взаємодіє з людьми і висловлює свої емоції через мову жестів, гру на піаніно та власну дочку.

Кетрін Хепберн у фільмі «Вгадай, хто прийде до обіду?» (1967)



Друга з чотирьох перемог великої актриси на «Оскарі» припала на фільм, у якому дочка її героїні зненацька з'являється на порозі будинку з темношкірим нареченим. Для кінця 1960-х це дилема, яку Хепберн-мати зі свого боку (адже є ще батько) дозволяє пронизливо і з гумором.

Давайн Джой Рендольф у фільмі «Залишені» (2023)



Мати залишається матір'ю навіть тоді, коли її дитини немає поряд. Актриса змогла передати глибокий смуток скорботної матері Мері Лем, яка працює в школі, де навчався її син, перш ніж вирушити на війну у В'єтнамі. Доля Мері спонукала її поспівчувати і допомогти чужому синові, чиє Різдво пішло зовсім не за планом.

Мелісса Лео у фільмі «Боєць» (2010)



Ще одна «мати року», якій здається, що вона найкраще знає, яка життєва траєкторія підходить її синові-боксерові. До того ж у неї є улюбленець у вигляді його старшого брата. Взагалі матері спортсменів у фільмах нерідко виявляються не найприємнішими дамами.

До речі, один із екранних синів Меліси Лео, Крістіан Бейл (той найстарший брат), також отримав «Оскар» за роль у цьому фільмі. Тому він і улюбленець!

Патрісія Аркетт у фільмі «Отроцтво» (2014)



Фільм «Отроцтво» насамперед відомий тим, що знімався 11 років — з 2002 року до 2013-го. Патрісія Аркетт зіграла матір головного героя, який дорослішає на очах глядача, та його сестри. Актриса гідна згадки за одну лише вірність проекту, в якому вона провела стільки часу, але «Оскар» їй дали за демонстрацію на екрані непростих перипетій її героїні, в житті якого було і розлучення з чоловіком-алкоголіком, і суди, і турбота не тільки про своїх дітей, а й чужих.

Софі Лорен у фільмі «Чочара» (1960)



Чезіра у виконанні Лорен — вдова, мати 12-річної доньки та керуюча магазином у Римі під час Другої світової війни. Майстерність італійської актриси чудово передає силу, яка необхідна для подолання відчаю і горя в країні, що роздирається війною.

До речі, актриса стала першою в історії, хто отримав «Оскар» за роль не англійською мовою. Така її гра була проривною.

Бренда Фрікер у фільмі «Моя ліва нога» (1989)



Актриса зіграла мати дитини, народженої з церебральним паралічем, яка не може контролювати свої рухи. Його батько покинув їх, але мати обдаровує сина вічним коханням і впевненістю в тому, що він досягне успіху в житті, незважаючи на всі труднощі. Так і сталося.

Ще один випадок, коли екранний син актриси — це геніальний Деніел Дей-Льюїс — також отримав «Оскар».