Вчені з Південної Кореї проаналізували склад різних екземплярів солі з магазинів. І з'ясувалося, що в Азії продається одна із найбільш забруднених мікропластиком солей. Мікропластик – це найдрібніші частинки, які залишаються після розкладання пластику в океанах.
А чи можна видобувати пластик із солі?
Тобто азіати не просто солять свою їжу, вони ще трохи посипають її мікропластиком. Як показали підрахунку, можуть з'їдати 2000 шматочків мікропластику на рік тільки з сіллю, якщо ви їсте по 10 г на день.
Вчені взяли на аналіз 39 марок солі із магазинів усього світу. Найвищий вміст солі був у марках з Індонезії, другою місці по забруднення – Китай.
У вас є лупа, щоб подивитись сіль поблизу?
А все тому що Індонезія – один із найбільших виробників пластикових відходів на Землі. На рік вона виробляє 3 мільйони тонн, які й потрапляють у річки та моря навколо країни.
Ви знаєте, що у Балі є своя «темна сторона», крім барвистої з фотографій. На островах для туристів регулярно забирають, але є цілі острови-звалища, куди просто звозять пакети, склянки пляшки з усіх островів. Їх фотографувати зазвичай індонезійці не люблять.
На пляжах Азії часто можна зустріти подібне, особливо Таїланд, як я пам'ятаю
З чим ви любите їсти мікропластик?
Мікропластик потрапляє в організм будь-якої людини. Він є у бутильованій воді, у воді з водопроводу, оскільки риба плаває навколо забруднених берегів, він є й у рибі, яка потрапляє до нас на стіл. Нерозумно було б думати, що його не буде в солі.
Все питання, чого там більше – мікропластика у солі чи солі у мікропластиці.
Ось такі лякалки часто розсилали всім, але уникнути його неможливо, тільки жити з ним
Єдиний висновок, якого дійшли корейські вчені, дуже невтішний – із пластикової кризи немає виходу, і зупинити її потрапляння в океани неможливо.
Тож доведеться нам еволюціонувати разом із рибами під пластик. Як ви вважаєте?