Мікропластик потрапляє у мозок, йдеться у статті журналу Environment Health Perspectives. Дослідники з Університету Нью-Мексико з'ясували, що частки пластику з нашої води, їжі та повітря потрапляють з кишечника до інших органів, таких як нирки, печінка та мозок.
"За останні кілька десятиліть мікропластик був виявлений в океані, в організмі тварин і рослин, у водопровідній та бутильованій воді. Пластик усюди", - каже Елісео Кастільо, доцент кафедри гастроентерології та гепатології Університету Нью-Мексико.
Команда Кастільйо провела експеримент: протягом чотирьох тижнів мишей напували водою з такою кількістю мікропластику, яку, вважається, людина споживає щотижня.
Раніше вчені визначили, що людина щотижня з'їдає п'ять грам мікропластика. Це вага стандартної банківської картки.
Вони виявили, що мікропластик переміщається з кишечника до інших органів.
"Ці миші зазнавали впливу протягом чотирьох тижнів. Що ж станеться з людиною, якщо пластик потрапляє в організм від народження і до старості", - застерігає експерт.
За словами Кастільйо, у здорових мишей лише за кілька тижнів з'явилися ознаки фізичних змін.
"А тепер уявіть, що людина вже має захворювання, і до неї додаються ці зміни. Чи може мікропластик посилити наявне захворювання?"
Пластик впливає на імунні клітини, які називають макрофагами, які відповідають за захист організму, що призводить до запалення.
У наступному дослідженні Кастільйо вивчить, як дієта впливає на засвоєння пластику.
"Дієта у всіх різна, - каже він. - Ми збираємося годувати одну групу мишей їжею з високим вмістом холестерину і жиру, а іншу - з високим вмістом клітковини. Ми дізнаємося, чи піддаватимуться вони впливу мікропластика".
"Наша мета - зрозуміти, чи дієта діє на поглинання мікропластика нашим організмом".
Але що б ви не їли, від шкідливих частинок нікуди не подітися. Науковці з'ясували, що 90% білків, включаючи веганські альтернативи, містять мікропластик.