Вабі-сабі - краса убогості та самотності (7 фото)

Знаєте, що таке японська естетика Вабі-Сабі? Мабуть, моя найулюбленіша — це естетика краси чогось зовсім недосконалого, в сенсі «зіпсованого» чи «незакінченого». Не просто скромна простота, а саме простота неправильна, недороблена.





Для японців це, звичайно ж, щось набагато більше, це ціле концептуальне бачення, і передати його в словах іноземцям багато хто просто не в змозі. Це якесь відчуття «краси та неправильності».

Два типи краси Японії

У багатьох Японія асоціюється з іншою її естетикою – сибуї. Це така строга стриманість і вивітряність ліній, згадайте японський посуд, підстрижені садки та сади каміння, вони ідеальні та бездоганні часом на недосяжному для європейця рівні.



Вабі сабі чи вже просто стіна ремонту просить?

Але вабі-сабі якраз народився як емоційна відповідь чи протест цієї непогрішної ідеальності. Адже неправильні речі також мають право жити.

Слово "вабі" відбувається те дієслова "вабу" і прикметника "вабіширі", вабу означає бути нещасним, бути жалюгідним. Наприклад, коли чиновника виганяли від життя при дворі, він у провінції був «вабі», тобто нудився далеко від палацової краси в простому житті. При цьому захоплюючись одночасно цим простим життям, річками та старими мостами.





Це мистецтво робити недосконало прекрасним - кінцюги

Тобто одночасно радіти і одночасно нудитися і страждати.

Убогий чай



Чаювання в дорогій кімнаті із сервізом від відомого майстра

Навіть у культурі чаювання японці розділилися на дві естетики. Суворе дороге «чудернацьке чаювання», до якого звикли чиновники та воєначальники, які закуповували дорогі столики, чайні сервізи за мільйони. Чайні кімнати прикрашалися великими витворами мистецтва, щоб збільшити насолоду від прекрасного.

І чаювання «вабі», де ти більше цінуєш аромат та глибину смаку, ніж обстановку чайного будиночка. Таке чаювання прозвали «вабі-ча», тобто жалюгідний чай, убогий чай.



Максімально проста чайна кімната-коробка для вабу-сабу чаю

Там ти п'єш багатий кус у максимально простий обстановки зі старої чашки, щоб ніщо не відволікало тебе від багатства аромату.

Звідси й мода на старі заклеєні чашки з патиною, або глиняні із щербинкою, у яких знаходили особливу естетику.

Вершина чаювання у стлі вабі – це ремонт у стилі «раку», коли чаші робляться на гончарному колі максимально унікальними, недосконалими.



Недосконала заклеєна з патиною чашка для чаю

Друге слово – самотність

Зі словом «вабі» зрозуміло, а ось сабі теж походить від дієслова «сабу» - іржавіти, бути самотнім (цікаво, як у японців два ці значення так близько в одному слові, правда?).

Але ця самота не від соціальної ізоляції, а така екзистенційна.

Тобто виходить Вабі-Сабі це відхилення від досконалості, завершеності, тому що в незавершеності і ховається головна краса.



Начебто і тужливо, а як і так добре