Радянська техніка: переносний телевізор, магнітофон та радіо в одному приладі (6 фото)
1984 року Міністерство радіопромисловості СРСР випускає черговий каталог із новинками товарів народного споживання, за допомогою якого наочно намагається довести, що підприємства радіопромисловості анітрохи не відстають від своїх закордонних колег.
Основний акцент у виробництві побутової радіоапаратури робився не тільки на нові принципи конструювання (блочно-модульний, наприклад), зовнішню естетику, а й багатофункціональність приладів, що випускаються. Щоправда, споживачі далеко не завжди гідно оцінювали цю багатофункціональність, але це було вже зовсім інше питання.
Середина 80-х - це час, коли навіть звичайний касетний магнітофон був не в кожному будинку, і для багатьох представників молодого покоління залишався заповітною мрією, на яку довго накопичували гроші, відкладаючи їх зі стипендії або випадкових заробітків.
І саме в цей час Мінський завод обчислювальної техніки представляє нечувану "новинку сезону" - переносну телемагнітолу "Амфітон", за допомогою якої можна дивитися телепередачі, слухати радіопрограми, а також слухати та робити записи на аудіокасетах. Позиціонувалося це диво комбінованої техніки як пристрій для тих, хто навіть у дорозі не хоче відмовлятися від звичного комфорту та звик мандрувати з музикою (а тепер ще й з телепередачами).
Фото з каталогу 1984 року
Телемагнітола являла собою телевізор з екранчиком 16 см по діагоналі - пристрій приймав передачі у метровому та дециметровому діапазонах; Також там був приймач - досить активний, т.к. працював і довгих, і середніх, і коротких, і ультракоротких хвилях. Ну а магнітофон нічим особливим не відрізнявся - відтворював і записував звук, все, як і годиться.
Працювати "Амфітон" міг і в домашніх умовах – від стандартної електричної мережі. Але те, що виробник насамперед призначав цей пристрій для експлуатації далеко від розетки, мало на увазі і можливість роботи від батарейок. І ось тут-то починалися перші проблеми: 10 батарейок А-373, які були потрібні цій телемагнітолі, вистачало від сили на пару годин роботи, а з урахуванням того, що далеко не скрізь батарейки були у вільному продажу, ненажерливий пристрій мав усі шанси. дорожнього" перетворитися просто на дачний телевізор.
Фото: https://rw6ase.narod.ru
Але проблема з елементами живлення була не найголовнішим недоліком - ті рідкісні щасливці, які могли собі дозволити купити за 480 рублів цю телемагнітолу, часто скаржилися, що радіо і магнітофон у ній працюють бездоганно, а ось у телевізора регулярно виходив з ладу то кінескоп, то помножувач напруги, що було досить прикро, враховуючи чималу вартість цього пристрою.
Ну а взагалі, звичайно, мало хто міг встояти перед спокусою як би ненароком похвалитися подібною штукою :) Власники "Жигулів", "Москвичів" і "Волг", відбуваючи на дачу, могли влаштувати справжній аншлаг у своєму дворі, завантаживши "Амфітон" у авто, і включивши телевізор - поки міські умови дозволяли більш-менш непогано зловити хоч якусь телепередачу, за містом цей процес вже сильно ускладнювався і нерідко доводилося задовольнятися лише роботою радіо або магнітофона.
Примірник з Політехнічного музею
Комусь доводилося володіти чи хоча б десь зустрічати цю телемагнітолу? Які залишилися враження від неї?