Чудовий інвалід Леонард Траск (7 фото)
Деякі дива – це просто результат збігу звичайнісіньких обставин. І не завжди диво – це чудово та приємно. 
Леонард Траск народився 30 червня 1805 року у Хартфорді, штат Мен. Як і батько, хлопець фермерував. Крім чого займався лісозаготівлею та виготовленням цегли. 
До 1830 Траск був одруженим людиною, виховував з дружиною сімох дітей і володів процвітаючою фермою в Перу, штат Мен. Нещасний випадок стався із чоловіком у 1833 році. Під ноги коня, на якому їхав Траск, потрапила свиня. Кінь занервував, скинув сідока, який невдало приземлився на область плечей та шиї. Травма виявилася настільки серйозною, що фермер добирався до будинку повзком, не маючи змоги стати на ноги. 
Леонарду знадобилося кілька місяців, щоб оговтатися від травм, і навіть після цього він міг працювати без перерви лише годину або близько того.
Наступного року багато тварин на його фермі загинули від хвороб. Через те, що він так довго був прикутий до ліжка, її не доглядали належним чином. Тепер Леонарду треба було повернутись до роботи, щоб добути грошей і врятувати ферму. 
1834 року він пішов працювати лісорубом. Умови праці були кошмарними. Леонард зазнавав нелюдського болю під час роботи. Щоранку він піднімав себе з ліжка за допомогою мотузки і їв, прогулюючись, бо сидіти було надто боляче.
До 1835 його спина почала прогинатися, а плечі - висуватися вперед. Так він жив до 1840, коли з ним стався ще один нещасний випадок. Він звалився зі стога сіна і зламав ключицю та ребра. Чоловік знову виявився прикутим до ліжка і страждав від виснажливої лихоманки. 
Вже на стадії одужання Траск знову несподівано травмувався. Чоловік потрапив в аварію та зламав хребет, внаслідок чого кістки шиї та спини почала розходитися. Через це прогин спини збільшився, а голова практично лягла обличчям униз на груди.
Вигин був настільки сильним, що плечі стали найвищою частиною його тіла. Зростання чоловіка, яке колись складало 186 сантиметрів, тепер було всього 125 сантиметрів. Він також значно схуд. 
Леонард відвідав 22 різних лікарів, які перепробували безліч різних методів лікування. Йому пускали кров, ставили п'явки, розтягували тіло та прописували безліч різних мазей та тоніків. Нічого не помагало.
На той час Леонард уже не міг працювати на фермі та виготовляв різні речі, які намагався продавати по будинках та на вулицях. Йому довелося відмовитися від цієї спроби заробити на життя, тому що через свою потворність він зазнавав постійних переслідувань, образ та нападів. Дружина та підрослі діти, як могли, дбали про інваліда. Але він не хотів бути тягарем. І в результаті погодився на співавторство автобіографії під назвою «Короткий історичний нарис життя та страждань Леонарда Траска, чудового інваліда». Продаж книги дозволяв заробити трохи грошей та протриматися на плаву. 
Леонард помер 13 квітня 1861 року. Вже після смерті йому було поставлено діагноз «анкілозуючий спондиліт» – рідкісний вид артриту, що вражає хребет. Леонард став першим задокументованим випадком захворювання у США. Нині на таке захворювання страждає менше 0,2 % населення світу.
