Лісова відьма з Біловезької пущі (11 фото)

Коли вона народилася, то дуже засмутила батька. Адже красуня-дочка у Єжи Коссака вже була, і він дуже хотів сина. Але згодом дівчинка виросла настільки дивовижною, що коштувала десятки синів.





Симона Коссак (1943 – 2007) мало того, що була дівчинкою, так ще й з дефектом – із заячою губою. Що теж не додавало впевненості у собі. Батьки намагалися розкрити таланти доньки у якомусь із напрямів мистецтва, але малюнки виходили кривими, співати Симона не навчилася, як і виступати на сцені чи читати вірші.



Спроба вступити після школи на курси акторської майстерності провалилася. Загалом рік дівчина протрималася в університеті на курсі філології. І Симона задумалася над тим, щоб стати ближчими до тварин. Адже вони люблять безумовну любов і не ставлять оцінок за красу чи вміння малювати.

Студентці біологічного факультету Ягеллонського університету у Кракові запропонували набратися практичного досвіду у Біловежі – маленькому містечку, яке відкривало ворота у дивовижний світ – заповідник Біловезька пуща.





І це було кохання… Публікації про тварин виходили одна за одною. Молодий фахівець швидко крокувала кар'єрними сходами. І одного разу їй запропонували, як то кажуть, роботу в польових умовах – не в упорядкованому міському середовищі, а в будиночку лісника без водопроводу та електрики.

Новий будинок та рідне середовище



І дівчина не просто погодилася пожити, вона захотіла жити у Біловезькій пущі. Адже тут за тваринами можна буде спостерігати у рідному середовищі, жодної теорії.

Після прибуття Симону спіткало розчарування. Яке звали Лехом Вільчеком. Фотограф-натураліст вже зайняв половину будинку, і його не спокушала перспектива спілкування та ведення спільного господарства з рафінованою панночкою.

Сполучна Жабка



Але натягнуті стосунки перейшли у романтичні. І багато в чому завдяки Леху світ дізнався про Симона. А звести пару допомогла незвичайна сваха – дика свиня. Лех приніс свинку, яка з якоїсь причини залишилася без родини з лісу, назвав Жабкою. Симона підключилася до догляду та виховання. Незабаром між квартирами був випиляний отвір, а потім утворився серцевий зв'язок між людьми.



Жабка виросла жінкою корпулентною, важила за 200 кг і поводилася як звичайна собачка. Пізніше в будинку дивної пари з'явилися лосята-двійнята Пепсі і Кола, павич, щур Каналья і напрочуд розумний ворон Корасік. Хитрий птах став інфернальним та небезпечним зберігачем лісу. Ворон обікрав половину населення області. Коли люди дізналися, куди подіються їхні речі, почали приходити до самітників і скаржитися. Суворого попередження про покарання було достатньо: птах відлітав і повертався з потрібною річчю.



Ще у зоопсихолога була подружка - рись, яка частенько приходила до будинку і балувалася разом з жінкою, ніби була не небезпечним хижаком, а невинною домашньою кішкою.

Відьма



Переломним моментом у свідомості Симони стало попередження від череди козуль, яких вона виростила. Тварини часто супроводжували її під час лісових прогулянок. І якось стали турбуватися і голосно кричати. Жінка виявила сліди та свіжий послід рисі. Так вихованці попередили свою маму про небезпеку. Сама Симона називала себе зоопсихологом, але жартувала, що років 300 тому її давно спалили б на вогнищі за вміння спілкуватися з тваринами.



Жінка стала професором, була удостоєна кількох нагород. Але робила свою роботу не через регалії, славу чи гроші. Вона справді любила природу, боролася з негуманними способами досліджень, фізично страждала, коли вирубували дерева.



Лісова казка доброї відьми тривала 35 років. Симона померла у 2007 році через тяжку хворобу. Але в історії вона залишилася як приклад доброти, щирості і глибокої преданості обраній справі.