Консервний ніж винайшли через 45 років після того, як було придумано консервну банку (8 фото)
Як люди відкривали до цього консерви?
В 1810 англійський винахідник Пітер Дюран представив свій винахід - консервну банку. Однак до винаходу консервного ножа залишалося ще 45 років. Уявляєте, як люди мучилися, намагаючись відкрити її?
Причому консервні банки 200 років тому були значно міцнішими. Ефективне використання тонкої жерсті відбулося набагато пізніше. Перші консерви відкривали за допомогою долота та молотка і це було ціле мистецтво!
Дюран сам випускати банки масово не став – перепродав патент заводчикам, які налагодили постачання консервів для армії. Але в армії спочатку в цих банках зберігали порох і скипидар.
Перші консерви були громіздкими - вона порожня банка сама по собі важила півкілограма.
Не дивно, першими покупцями банок виступили військові. Адже такою банкою й убити можна!
Робота виконувалася вручну, тож банки коштували дорого. Майстер міг зібрати не більше шести банок на годину.
Більше того, деякі консерви були смертельно небезпечні, тому що банки виготовлялися з використанням свинцю. Багато експедицій, включаючи мандрівників до Арктики, брали такі консерви із собою. І, як показав аналіз останків - багато хто вмирав саме через отруєння свинців. Адже їм доводилося кілька років поспіль їсти отруєну свинцем їжу.
Прорив відбувся наприкінці XIX століття, коли було налагоджено промислове виробництво банок із тоншої жерсті. Виробництво одразу зросло до 6000 банок на годину. Вартість їх різко впала, і товар із вузько спеціалізованого швидко став масовим. Свинець на той момент використовувати вже перестали.
Американський художник Енді Уорхол малював такі банки та продавав по 100 доларів. Нині ці картини коштують мільйони
Перші консервні ножі теж були досить громіздкими і не відразу увійшли в ужиток. Але надалі конструкцію стали спрощувати.
До речі, в СРСР робили класичні консервні ножі за схемою, наближеною до початкової.
Зліва ви бачите схему ножа винахідника Роберта Йєтса, намальовану ним 1855 року. А праворуч – вже готовий ніж, який масово випускався в СРСР.