Козявки, які врятують світ: перспективи ентомофагії (6 фото)

Населення планети зростає на очах. І щоб уникнути продовольчої кризи, яка може нагрянути років через 50, безперечно необхідні запобіжні заходи.





Одним із перспективних напрямів у цьому плані є ентомофагія – поїдання комах. Ні, в Африці, Австралії та Азії люди дивляться такі речі спокійно. І практикують поїдання всяких жуків якщо не на постійній основі, то як екзотична їжа точно. Європейцям така особливість не властива.



Ні, одна річ – спробувати екзотичну страву на кшталт хліба з цвіркунів. Або дізнатися про присутність у чайній заварці енної кількості останків комах. Не надто приємно, але пережити можна. А зовсім інше – перейти на раціон з тих, що повзають, літають, дзижчать і кусаються на постійній основі.



Але зараз публікації у ЗМІ акуратно підводять народ до цього. Мовляв, жуки їдять жуків, птахи їдять жуків, ссавці їдять жуків – і все відмінно. Личинки - це не тільки білок (якого в 10 разів більше порівняно з яловичиною), а й вітаміни. А борошно з найперспективніших у частини ентомофагії комах – сарани, цвіркунів та жука-чорнотілки по своїм характеристикам значно перевищує зернову.



Рішення використовувати для їжі комах не тільки витончене, але та раціональне. Витрат на вирощування менше, площ також. Як і відходів. Але чи готовий світ до такого переходу емоційно?

Безперечно, окремі спроби на Заході робляться. Так, у Штатах першопрохідником стала студентка Лаура д'Акапо. Дівчина спробувала в Африці смажених гусениць, а коли повернулася додому, то почала співпрацювати з бостонськими шеф-кухарями – розробляти страви з додаванням комах.



У Данії вже кілька років працює проект «Смак комах». Відвідувачам ресторану Noma пропонують страви з них, які створюються та тестуються у спеціальній лабораторії.

І це прекрасно. Адже років за 30 населення планети сягне вже 9 мільярдів. І потреби у білку можна спокійно задовольняти рахунок комах. Але є й нюанси: бактерії, віруси та паразити, якими заражені комахи, потребують додаткового вивчення. Не можна скидати з рахунків та алергію. І, звісно, чиста психологія: як можна їсти те, від чого хочеться якщо не тікати з криком у все лопатки, то абсолютно точно розмазати тапком просто за відразливий вигляд?



Тобто світ готовий дати шестилапу худобу як білкову їжу. Але чи готова людина його прийняти?

Як вважаєте, є перспективи цього напряму?