Слони – дуже мудрі, терплячі та спокійні створіння. Але якщо їх образити, то розплата буде невідворотною і жорстокою як сама доля.
Ця історія сталася понад сто років тому на території Малайзії. Країна тоді ще була ближче до природи, ніж до цивілізації. І могутні велетні розмірено тинялися де завгодно. Їх не чіпали і не ображали.
Телук-Інтан у наші дні
Після приходу англійців у країні 1885 року з'явилася Залізна дорога. Вона була необхідна для перевезення олова, яке розпочали активно добувати у центральних областях, у прибережних портах.
У вересні 1894 року поїзд переїхав до Телук-Інтані (тоді місто носило назву Телук-Ансон) слоненя. Мабуть, малюк випадково заблукав на шляху. Адже він не знав, що гамірна машина небезпечна.
Місце аварії поїзда
За кілька днів зі штату Перак йшов поїзд. У вагонах знаходилися робітники, які працювали в шахтах, та торговці. Машиніст побачив на рейках величезного слона-самця. Він застиг на місці, не рухався і не збирався йти. Ситуація ускладнилася ще й тим, що сонце сідало, і в сутінках, що насуваються, складно було щось розглянути та оцінити. Машиніст подав сигнал, але тварина проігнорувало його та залишилося на місці.
За кілька секунд поїзд зійшов із рейок. В результаті загинуло двоє людей. Четвероногий месник теж не вижив у зіткненні.
Пам'ятник, напис, на якому говорить: "Тут похований дикий слон, який, захищаючи свою череду, напав на потяг і пустив його під укіс 17 вересня 1894 року"
Історія про самовідданий вчинок слона, який втратив свого малюка і помстився за його загибель ціною свого життя, поширилася. Англійці так перейнялися і зворушилися, що встановили на місці зіткнення пам'ятник.
Череп слона у музеї
Залізничної гілки немає вже понад півстоліття. А пам'ятник та пам'ять про слона живі. Череп тварини зберігається в музеї міста Тайпінг (штат Перак), а стегнова кістка, довжина якої становить майже метр, у музеї міста Джохор-Бару. Бивні тварини британці ймовірно забрали та вивезли, а останки поховали на місці аварії поїзда.
Добровольці прибирають біля пам'ятника
Зоологи вважають, що ці тварини чудово усвідомлюють факт загибелі члена своєї сім'ї, що завдає їм глибокої психологічної травму. Внаслідок потрясіння вони можуть піти на помсту, нехай навіть ціною життя. Припущення підтверджують і випадки помсти слонів, які відбуваються й у наші дні.