Історія унікальної плямистої водойми, яка після довгих поневірянь повернулася до законних власників (8 фото)

Є у світі куточки природи дуже самобутні та унікальні. Але важкодоступні. Це місце начебто і не з таких. Але побувати там простий турист дуже проблематично.





Мова про канадське озеро Клілук, яке довгий час належало місцевому індіанському племені оканагон. Розташований водоймище неподалік міста Осойос в Британській Колумбії. І викликає справді неймовірні емоції. Адже Клілук нагадує… складно одразу і сказати, що саме. Чи то недбалу мозаїку, зібрану дитячою рукою, чи клаптева ковдра, чи шкуру жирафа. Або навіть поверхня загадкової планети. Адже на ньому хаотично розташовані зелені, бурі, сірі та оливкові плями різних розмірів.



Один від одного вони відокремлені білими смугами. Як пояснити дивовижне забарвлення? Озеро досить велике, 700 на 250 метрів. І його вода у великій кількості містить сульфатні сполуки. Тут зібрано майже вся періодична таблиця – натрій, калій, магній. Навіть титан і срібло є. Коли приходить літня спека, то водоймище дрібніє, а на поверхні залишаються такі кола та овали. Острівці утворюються з кристалізуються сполук. І вони настільки міцні, що навіть витримають людини. Причому щоразу форма і відтінки цих цяток різні.

Мозаїка зберігається до початку сезону дощів. А потім Клілук знову стає звичайним озером.

Сакральне місце





Оканагон

Оканагон вірили, що це місце магічне, здатне зцілити як тілесні, а й душевні рани, варто лише попросити. І старанно оберігали його від прийшлих. Але вийшло так, що наприкінці минулого століття якийсь підприємливий бізнесмен Ернест Сміт примудрився придбати озеро з прилеглою територією для будівництва СПА-комплексу.



Місцеві були обурені таким розкладом. На думку індіанців, білі навіть дивитися не повинні у бік священного місця. Не кажучи вже про існування курорту, де щороку могли відпочивати тисячі людей.



Почалися переговори зі Смітом, які тривали майже на 20 років. У результаті бізнесмен здався і погодився продати індіанцям землю, де жили їхні батьки. Такі правові колізії. Але ціну заломив шалену – 720 тис. доларів. Природно, плем'я не мало таких засобами. І більшу частину – близько 80% суми вніс Комітет у справах корінних народів Північної Канади. Решту людей зібрали самотужки і отримали можливість знову розпоряджатися своєю землею.



Плем'я нечисленне, навряд чи набереться 500 людей. Але воно чи не єдине в Колумбії живе за законами природи, справді зберігши самобутній спосіб життя, побуту, традицій.



Індіанці ревно стежать за своєю землею. І тепер доступ сюди зачинено. Помилуватися перлиною природи можна хіба що тільки по особистого дозволу вождя. Або з оглядового майданчика. Хоч люди і заплатили таку високу ціну, але витрати, мабуть, виявилися виправданими. Адже таких куточків унікальної природи планети залишається все менше і менше.