Знаменитий "корабель пустелі" відомий насамперед тим, що носить запас їжі та води у своїх горбах. Але примітний він не лише цим.
У верблюда дуже сильний імунітет, який справляється зі безліччю смертельних інших звірів хвороб. Страшний верблюдам тільки туберкульоз, від якого звичні до сухого повітря тварини часто страждають, опинившись на вологих пасовищах та вогкості. А ще організм верблюда може втратити до 25% вологи без шкоди. Для інших тварин таке зневоднення закінчилося б смертю.
Але буває, що верблюд все ж таки занедужає і тоді почне відмовлятися від їжі. Для лікування своїх верблюдів господарі вигадали вельми незвичайний спосіб.
Вони змушують тварин проковтнути живу змію та запитати її великою кількістю води. Від зміїної отрути у верблюда підвищується температура тіла, він починає хотіти пити. А коли тварина повністю пропітніє, то починає одужувати. Без участі змії змусити верблюда охолоне або навпаки спітніти завдання не з легких, так як тварина регулює температуру тіла самостійно (це допомагає йому не зваритися вдень і не замерзнути вночі).
У суворих умовах пустелі цей радикальний спосіб лікування верблюдів – справжній порятунок.
А були навіть випадки, коли за браком їжі верблюди знаходили змій самостійно і ковтали їх зовсім доброю волею. Організм їх стійкий до отрути, чудово з нею справляється і для них якась гадюка - це як для нас жарознижувальні засоби, від яких ми потіємо при хворобі.
Жителі пустелі можуть вилікувати свого хворого великого друга за допомогою різних дивних зіл, куди насипають тютюн, порох, сірку, товчені кістки, олію та дьоготь. Нагадує якісь відьміни зілля, але найголовніше, що вони допомагають поставити верблюда на ноги.
Вчені кажуть, що імунітет верблюда може впоратися навіть із чумою, якою тварину можуть нагородити гризуни, випадково проковтнуті під час поїдання рослин. І ось якраз від чуми, в тому числа, і лікують отруйними зміями.