Дошка Уіджа: місток між світом живих та мертвих, чи Успішний комерційний проект? (13 фото)
Цікавість і бажання торкнутися невпізнаного і незвіданого – це звичайні риси людини.
Ви хочете відповіді? Їх у мене! Щось подібне мав би сказати Уідж, існуй він насправді. Але таку людину в насправді не було, зате був інтерес і потреба з боку публіки. Готовий розлучатися із грошима. А чому б не задовольнити попит, якщо він є?
У другій половині позаминулого століття інтерес до всього потойбічному, загадковому, таємничому, а також темі смерті значно зріс. Сприяли цьому війни: люди втрачали близьких і всіма фібрами душі прагнули зв'язатися з тими, хто пішов за межу, щоб сказати останнє «вибач» або поставити питання, яке не встигли поставити при житті. Медицина перебувала у процесі становлення, тому Великим був і відсоток дитячої смертності. І невтішні матері пристрасно хотіли зв'язатися з дітьми, які не встигли пожити на цьому світі.
Власне, ще до Уіджа модною темою в Європі стала примітивна техніка столоверчення. Медіум, який нібито відчував присутність гостей з потойбіччя, ставив запитання, а духи «відстукували» по столу відповіді, діючи відповідно до заданого алгоритму.
Елайджа Бонд
Але людям хотілося комфорту та більшої інформативності. Потреба в 1890 році успішно вдягнена в матеріальну форму американець Елайджа Бонд. Через рік містер Бонд отримав патент на свій винахід. Хоча й не без проблем: службовець патентного бюро, справедливо налаштований скептично по відношенню до новинки, попросив, щоб дух через дошку назвав його ім'я (вважаючи, що заявнику невідомо). Мовляв, тоді штуковину можна визнати чинною.
Надгробок творця у вигляді спіритичної дошки
Зрозуміло, що команда підприємця підготувалася та отримала максимум інформації (у тому числі персональні дані співробітника). Тим більш що очевидно, що дошка з'явилася не внаслідок праць юриста, який повірив у потойбічний світ, вирішив поділитися осяянням з іншими. А через злагоджену роботу команди, яка пропрацювала все нюанси потреб клієнтури.
Процес пішов, і дошки стали продаватися сотнями тисяч за ціною за одиницю 1 долар 50 центів.
Чому продукт отримав таку назву? Не логічніше було б назвати виріб дошкою Бонда? Є припущення, що назва Ouija містить дві позитивні відповіді – «так» французькою та німецькою мовами. Є й романтична версія походження назви. Дошка назвала себе так само, коли винахідники поцікавилися її думкою. Староєгипетською мовою Ouija означає побажання удачі.
Дерев'яна полірована покрита лаком дошка постачалась планшеткою. Відповіді дошка Уіджа мала давати, переміщаючись по полю та зупиняючись на відповідних літерах, що складалися у слова. На полі також передбачені цифри, слова «так» та «ні» та в деяких випадках привітання та прощання.
Дивності, цікавості та дохід
Перл Карран
Протягом наступних десятиліть дошка залишалася дуже популярною та доступною розвагою. Деякі використовували Уіджа і для збагачення. Як, наприклад, досить знаменита спіритуалістка на ім'я Перл Карран, яка випустила цілу серію книг, нібито написаних у співавторстві з померлою жінкою на ім'я Пейшенс Уорт.
Джеймс Меррілл
Слід зазначити і Джеймса Меррілла – американського поета та драматурга, який удостоївся Пулітцерівської премії, теж писав співавторство з привидом. Але поступово новинка стала звичною, втратила гостроту і перетворилася на спосіб скоротити час типу настільних ігор.
Вже в наш час до цієї теми почали повертатися, оскільки спіритизм знову увійшов у моду. Дошкою користуються медіуми, про них знімають фільми та пишуть книги. Залучають спадщину Елайджі Бонда у своїй роботі та психологи. Зокрема, дослідним шляхом було встановлено, що в ході з'ясування рівня загальної ерудиції випробувані помиляються при відповіді питання приблизно у половині випадків. При залученні дошки Уіджа, коли віддають право відповіді потойбічним силам, кількість правильних відповідей зростає на 15%.
А ви припускаєте, що через дошку Уїджа справді можуть давати себе знати духи і привиди? Або це не більше ніж простенький спосіб розважитися та вбити час?