Канга: мудрість Китаю у нестандартному покаранні (8 фото)
На Русі із дрібними злочинцями обходилися стандартними способами: бити батогами, рвати ніздрі, на кайдани та на каторгу. У азіатів - своя система бачення світу. І покарання в ній з давніх-давен були специфічні. З таким філософським підтекстом, щоб і ганебно і боляче було, і посидь-подумай, люба людина. 
Отже, канга. Має найдавнішу історію. Російською перекладається як «ярмо», а, по суті, є щось на кшталт колодок, одягнених на шию. Руки карається при цьому можуть як зв'язати, так і прикріпити до колодки або в будь-якому іншому місці на тілі. Або просто залишити вільними. 
Начебто, не все так страшно. Чи не ланцюг з гирею і не кайдани. Але на Насправді будь-яка звична дія з такою конструкцією на шиї дається дуже тяжко. Навіть поїсти самостійно неможливо, якщо тільки хтось не погодувати. Тобто до постійної тяжкості та тиску на м'язи та скелет додається ще й перманентне почуття голоду та спраги. Адже доброзичливості не постійно стоятимуть поруч, щоб годувати і напувати за першим покликом. 
Лежати неможливо. Значить, сон лише сидячи. Доволі швидко канга починає прати шкіру, а потім і м'яз, провокуючи моторошну безперервний біль, якого не позбутися. А потім і смерть. Але знаючи про цій побічці, термін носіння колодки встановлювали такий, щоб покараний не відбув до предків, якщо не ставилися такі цілі. Зазвичай від кількох тижнів до трьох місяців. 
Але канга найчастіше вже була вишнею на торті. А передували її надяганню інші види тілесних покарань. Зазвичай порка. Якщо правопорушник злісний чи особливо відзначився, його продовжували періодично лупцювати і вже у процесі покарання. Навіть кишенькового ката до злочинця приставляли, щоб той із заданою періодичністю або рандомно нагадував прочудло про вчинене. 
Як ви вважаєте, а у сучасних реаліях прижилася б якась адаптована форма канги?
