Другий Чорнобиль. Небезпечна ртуть у Києві (100 фото + відео)
Ну поки що готується Випуск, ми поговоримо про погане. Для киян.
Другий чорнобиль.
Мешканці і гості столиці навіть не підозрюють, що, гуляючи київськими вулицями, вони наражають себе на смертельну небезпеку. Якщо проаналізувати найнебезпечніші об'єкти, може виникнути враження, що Київ спеціально нашпигували хімічними "мінами", пише сьогодні "
Так, у районі станції метро "Лісова" земля на кілька метрів у глибину просочена ртуттю. В Академмістечку - запаси смертельно небезпечного металу, а музей у Пирогово стоїть за два кроки від радіоактивного могильника. нема справи, констатує газета.
Розпочнемо район станції метро "Лісова". 200 тонн ртуті, що просочилися у ґрунт та фундаменти корпусів колишнього заводу "Радикал", здається, не цікавлять нікого. З 1954 там використовували ртуть для випуску каустичної соди, а недосконалість технології передбачала наявність так званих "планових витоків".
Сьогодні заводу як такого вже не існує: його визнано банкрутом, а його корпуси, розташовані неподалік метро "Лісова", зайняті численними офісами та невеликими підприємствами. Впритул до заводу примикає ринок. Нові власники заводських корпусів неохоче відповідають на питання щодо ртуті, пише газета.
Підприємці кажуть: "У нас є дозвіл на роботу в цьому приміщенні, отже, санітарні служби вважають, що все гаразд. Але що можна зробити з ртуттю, яка проникла на кілька метрів у землю?"
Голова інформаційного центру УЕА "Зелений світ" Сергій Федоринчик висловив свою думку: "Думаю, жодної серйозної детоксикації на "Радикалі" не проводилося. Ртуть в'їлася тут не тільки в ґрунт, а й у стіни. Звичайно, є способи впоратися і з цим, але завдання на серйозне очищення просто не ставилося.А ще на "Радикалі" у п'ятдесятих виробляли і дуст, тонни цього найпотужнішого канцерогену і сьогодні розкидані територією".
Слід зазначити, що з "Радикалом" пов'язані всілякі "хімічні ПП": наприклад, нещодавно з дірявої вантажівки на прохідній заводу вилилося дев'ять кілограмів ртуті. Та й обіцянки влади вивезти заражений ґрунт на могильник на Донбас (про них повідомляла офіційна міська газета "Хрещатик") навряд чи можна здійснити. Принаймні, як повідомив Сергій Федоринчик, у Микитівці, де був колись ртутний комбінат, зараз жодних ртутних відходів на переробку не приймають.
Перенесемося тепер до іншого району столиці – Академмістечко. Берилія тут вистачить, щоб отруїти всю Україну. Берилій – вкрай токсичний елемент, гранично допустима концентрація пилу або пари якого в повітрі становить лише 0,001 мг/м3. Вдихання берилієвого пилу призводить до смертельно небезпечного легеневого захворювання на бериліоз, а визначити його присутність у повітрі можна лише за допомогою спеціальної хімічної лабораторії, яка зараз не має грошей навіть на реактиви. 111 контейнерів із бериллієм вже 20 років зберігаються серед житлових кварталів Академмістечка - на території колишнього секретного заводу "Захід".
Головний інженер заводу Микола Тищенко неодноразово писав до Кабміну з проханням допомогти погасити борги підприємства, у тому числі із заробітної плати, яку працівники не бачать другий рік. "Колись секретний завод "Захід" працював "на Космос". Берилій потрібен був тому, що він у півтора рази легший за алюміній і в той же час міцніший за багато спеціальних сталей. Після розпаду СРСР виробництво згорнулося, а пил, плитка з цехів," інструменти - все було зібрано у контейнери та залишено у колишньому цеху", - пояснив головний інженер.
Контейнери з бериллієм - приблизно три на три метри, чорні металеві ящики - складені в кілька рядів у холодному приміщенні з тьмяними лампочками, калюжками води на підлозі та проводами пожежної сигналізації. Якщо не знаєш, яка небезпека тут захована, то можна подумати, що ти на звичайному складі. У сусідніх цехах ще тепліє життя.
За словами Миколи Тищенка, "для вивезення та поховання контейнерів потрібно приблизно 13 мільйонів гривень. Їх немає. Ряд співробітників звільняється з кінця березня. Можливо, невдовзі навіть нести охорону у контейнерів із бериллієм буде просто нікому".
І, насамкінець, про музей у Пирогово. Резонансна аварія з потраплянням радіоактивних елементів у навколишнє середовище сталася далекого 1995 року, коли в річці Віта виявились сліди тритію, що "фонить". Тоді ж кияни й довідалися про існування у Пирогові могильника радіоактивних відходів. Який і сьогодні приймає радіоактивні відходи промисловості та медицини із шести сусідніх областей.
Директор комбінату Володимир Андрієвський запевняє: "Після тієї аварії три сховища відходів було виведено з експлуатації, над ними збудували укриття. Але ліквідація наслідків триває і зараз: за рахунок міськадміністрації ми виймаємо та перевозимо заражені відходи. Однак якщо ця робота раптом зупиниться, радіоактивні ізотопи зможуть з'явитися не лише у Віті, а й у Дніпрі”.
За словами Володимира Захаровича, від Міністерства надзвичайних ситуацій, якому підпорядковується Радон, підприємство отримало гроші лише на зарплату. На енергоносії, на податки, на підтримку нормальної роботи спецкомбінату не перераховано жодної копійки.
"Нам обіцяють, що як тільки під Чорнобилем буде введено в експлуатацію комплекс "Вектор", наші відходи перенесуть з Києва туди. Але коли це буде - невідомо. Тим часом, якщо через місяць не почне надходити фінансування, нормальне функціонування комплексу опиниться під загрозою". ", - каже він.
ДЕ У КИЄВІ ЛЕЖИТЬ НЕБЕЗПЕЧНА ГАДІСТЬ
- підприємство "Захід" (пр-т Вернадського, 38): контейнери з токсичним бериллієм;
- ЗАТ "Київриба" (Повітрофлотський пр-т, 62): кілька років тому тут сталася аварія із викидом аміаку;
- спецкомбінат "Радон" (селище Пирогове, вул. Комунальна, 1): радіоактивні відходи;
- холодокомбінат №4 (вул. Ак. Білецького, 34): у виробництві використовується аміак;
- Холодокомбінат №2 (пос. Червоноармійський): у виробництві використовується аміак;
- Дніпровська водна станція (селище ДВС): у процесі очищення використовуються хлор та аміак, додатковий фактор ризику – зношене обладнання;
- Деснянська водна станція (пр-т Навої, 1): у процесі очищення використовуються хлор та аміак, додатковий фактор ризику – зношене обладнання;
- завод "Радикал" (район станції метро "Лісова"): ртуть, що проникла на кілька метрів у землю;
- Бортницька станція аерації: мул із відстійників – це потенційний розсадник тифу, дизентерії, до того ж він містить токсичні речовини;
- .Інститут фізичної хімії (пр-т Науки, 31): відходи радіоактивного кобальту.
На лівобережній околиці Києва виявлені великі поклади ртуті просто неба, небезпечні для життя не лише мешканців Лісового масиву, а й усього міста, особливо влітку. Відеоролик, що демонструє ґрунт на території заводу "Радикал", "насичений" кульками небезпечної речовини, з'явився 5 травня одразу на кількох столичних інтернет-форумах. Через два дні сайт "Кияни" оприлюднив інформацію, що ртуть із збанкрутілого заводу (район станції метро "Лісова") хтось краде, про що свідчать свіжовириті канавки, призначені для стікання отруйної речовини.
Ситуація на заводі "Радикал" є "стабільно загрозливою" і останніми роками не змінюється, поділився спостереженнями з інтернет-газетою "ЗАРАЗ" Володимир Борейко, керівник Київського еколого-культурного центру. За його словами, відомості про наявність великих покладів ртуті просто неба на території підприємства надходили до екологів з 1996 року і неодноразово підтверджувалися. А це означає, що людям, які перебувають у радіусі кількох сотень кілометрів, загрожує небезпека.
Проблема №2, на думку Борейка, полягає в тому, що на землі, просоченій отруйною речовиною, збираються розпочати будівництво. За його інформацією, землі навколо заводу вже відведено під забудову нового житлового мікрорайону без проведення екологічної експертизи та рекультивації (штучне відтворення родючості ґрунту).
"Земля, яка була дуже довго під впливом важких металів, не може так просто виділятися під забудову, не кажучи вже про те, щоб там жили люди та будували дитсадки", - зазначив еколог.
Скільки ртуті знаходиться на території "Радикалу" - таємниця за сімома печатками. Спроби екологів роздобути цю інформацію успіхом не мали. Рік тому Міністерство з надзвичайних ситуацій видало наказ про засекречення інформації на таких державних установах.
Допомогти могло б Міністерство охорони навколишнього природного середовища, яке уповноважене проводити експертизу, продовжив Борейко. Для цього, згідно із Законом "Про екологічну експертизу", достатньо лише ініціативи Кабміну, місцевих органів влади чи громадських організацій.
Оскільки час не терпить, еколог закликав місцевих жителів організувати ініціативні групи та добиватися проведення експертизи самотужки.
Припинити паніку!
Отримати офіційні коментарі у представників столичної влади у цій справі виявилося важко.
Начальник управління захисту населення та територій Головного управління з питань надзвичайних ситуацій КМДА Олександр Рябчук, який курирує "ртутну" тему на "Радикалі", запевнив, що "жодної складної ситуації немає", поширюється неперевірена інформація. "Все під контролем, жодних робіт там не проводять, ніхто нічого не робить. Нічого страшного у місті не відбувається", - заявив чиновник. Надати детальнішу інформацію він відмовився, пославшись на заборону керівництва.
У столичній санепідстанції кореспондента "ЗАРАЗ" кілька разів переадресовували від чиновника до чиновника, після чого відмовилися від коментарів, пославшись на відсутність керівника на місці.
Міна уповільненої дії?
Забруднення навколишнього середовища отруйними парами ртуті продовжується не перший рік. Влада міста просить не панікувати, запевняючи, що все "нормально". Так, у червні 2007 року на вулиці Червоноткацькій (Деснянський район) стався розлив 9 кг ртуті з ємності, яку перевозив на власному ЗІЛі мешканець с.Вишневого Київської області. За даними районної прокуратури, пошкоджену ємність перевантажили на КамАЗ, який зник у невідомому напрямку.
За чотири роки - з 2001-го до 2005-го - на території "Радикалу" було зібрано 120 тонн вільної ртуті, повідомив командир Харківської оперативно-рятувальної служби Юрій Куліш. За його словами, це - колосальний обсяг отруйної речовини. Виявлення 0,5 кг ртуті вже вважається НП національного масштабу. На "Радикалі" рятувальники зібрали 600 тонн забруднених ртуттю металів та шлаків, нейтралізували 300 тонн кислот із домішками хлороорганічних сполук та 500 тонн бертолетової солі. Скільки отруйних речовин знаходиться на території заводу, рятувальникам невідомо.
Довідка:
Ртуть - це отрута ферментів, що має спорідненість до тіолових груп. Гостро отруєння металевою ртуттю (парами) викликає запалення дихальних шляхів з розвитком інтерстиціального пневмоніту, що веде до дихальної недостатності. Швидке потрапляння парів ртуті до центральної нервової системи викликає появу супутніх симптомів, включаючи тремор та підвищену збудливість.
Хронічне отруєння парами ртуті впливає насамперед на центральну нервову систему. До початкових симптомів відносяться стомлюваність, анорексія, втрата маси тіла і шлунково-кишкові розлади. Збільшення тривалості впливу чи концентрації парів викликає поява характерного тремтіння рук при довільному русі, властивого отруєння ртуттю.
Хронічне отруєння неорганічними сполуками ртуті також викликає описані вище неврологічні зміни, характерні для нього надмірне слиновиділення, втрата зубів, гінгівіт і стоматит. При впливі на шкіру солі ртуті можуть викликати розвиток реакцій гіперчутливості, що варіюють від еритеми слабкого ступеня до вираженого дерматиту, що лущиться. Акродинії, або рожева хвороба, розвивається у маленьких дітей і може бути помилково прийнята за хворобу Кавасакі.
Для хронічного отруєння типові також генералізована висипка, дратівливість, фотофобія, гіпертрихоз і профузне потовиділення, що супроводжується десквамацією шкіри ніг і кистей рук. При цьому може спостерігатися гіперкератоз шкіри та набряк кистей рук та ступнів ніг.
