Танці-обжиманці: дискотеки СРСР, як це було насправді (28 фото + 1 відео)

14 травня 2017

Сьогоднішні дискотеки не зрівняються з тим, що було тоді. Кохання, ревнощі, сльози, нерішучість, яка ламала долі закоханих – ось справжні непідробні емоції на танцях часів СРСР!

Танці - одна з улюблених розваг радянської людини

Традиція влаштовувати музичні вечори із запальними рухами бере початок багато років тому. І справді, спочатку в СРСР ходили "на танці", поняття "дискотека" з'явилося на початку 80-х і вкоренилося в умах багатьох. Ми і сьогодні не говоримо, що йдемо "на танці", коли і справді вирушаємо потанцювати.

Поодинці на танці не ходили

Завжди була компанія, але дівчата могли собі дозволити ходити по двоє, коли хлопці мали триматися разом, раптом почнеться бійка! А вони траплялися, і нерідко. Особливо це відбувалося з ініціативи сильних "місцевих" хлопців, на території яких відбувався танцювальний вечір.

Проводили їх, до речі, у Палацах Культури, школах, парках, там, де є можливість підключити апаратуру

Найчастіше це була обгороджена територія та з платним входом, ціна за квиток могла становити 50 копійок. Ті, хто не хотів платити, перелазив через паркан, якщо була така нагода. Але це не так просто. По-перше, для викриття зайців робили різноманітні "підстави": мазали паркан мазутом; по-друге, скрізь чергувала міліція.

У моді тоді були штани-кльош, довге волосся, як у дівчат, так і у хлопчиків, "круті" носили джинси.

Адже всім відомо, що танці - це привід причепуритися! Модників у СРСР вистачало!

Тепер про найголовніше. Спочатку включали музику на спеціальних програвачах, доки грала одна композиція, судомно шукали іншу. З перших нот дізнавалися ABBA, Boney M., Dschinghis Khan, Eruption, натовп був у захваті. Слідкував за цим диск-жокей, він стояв у навушниках і контролював черговість треків. Дружити з ним було важливим досягненням, адже саме він знає, коли буде повільний танець, можна замовити улюблену композицію. Привітання з днем народження від диск-жокею – вважалося найкращим та почесним подарунком.