Тварини правлять Чорнобилем після ядерної катастрофи (12 фото)

Через 30 років після найбільшої аварії за всю історію атомної енергетики на Чорнобильській АЕС територія стала пусткою. Хто ж лишився володіти землями Чорнобиля? Невже залишилися такі безумці? — Як виявилося, лишилися. Тільки це зовсім не божевільні, а справжні жителі планети Земля, а саме брати наші менші – тварини. Тваринний світ став правити зараженою Землею.

Кінь Пржевальського

Кінь Пржевальського вимираючий вигляд. У спробі врятувати цей вид вона була введена в область навколо Чорнобильської АЕС у 1998 році. Без людей, що у цьому районі, чисельність коней стала зростати.

Вовки

Через обмежену активність людини навколишній ландшафт тепер підтримує велике населення вовків.

Фотографування вовка за допомогою прихованої камери, коли вільний хижак ловив рибу.

Чорний лелека

Білого лелеки ми всі добре знаємо, а хто з вас бачив чорного? Вони мешкають на чорнобильській території.

Стадо кабанів у занедбаному селі.

Сірий журавель

Тетерів

Серед усіх представників курячого племені, відомих у зоні, цей «червонокнижний» вигляд, проте, найпростіший, і навіть численний.

Малий подорлик

На відміну від чорного лелеки, який нерідко блукає землею, підірлик спускається туди в окремих випадках.

Низькі рівні радіації, характерні для околиць ЧАЕС сьогодні негативно впливають на життя окремих тварин.

Тривалий вплив малих доз радіації на організм диких тварин у «зоні відчуження» навколо ЧАЕС часто призводить до розвитку катаракт та інших проблем з очима, що ведуть до повного або часткового засліплення, заявляють фінські радіологи, які опублікували статтю в журналі Scientific Reports, передає РІА «Новости».

Рись

Рисі добре почуваються у чорнобильській зоні.

Ведмеді

Ведмеді повернулися до Чорнобиля після вікової відсутності

Українські науковці стверджують, що у чорнобильській зоні відновлюється дика природа, зокрема, там знову з'явилися унікальні для України бурі ведмеді.

Хоча, як розповів Українській службі Бі-бі-сі біолог Сергій Гащак із Чорнобильського центру з проблем ядерної безпеки, радіоактивних відходів та радіоекології, держава досі не проводить тут серйозних досліджень.

Він працює у зоні відчуження з 1990 року та стверджує, що наукову роботу там переважно проводять ентузіасти.

Незважаючи на радіацію, відсутність людей у зоні робить свою справу: там з'являються унікальні види тварин та птахів.

Зростає кількість лосів, оленів, вовків, рисів, а також коней Пржевальського, яких сюди завезли у дев'яностих роках.

Сьогодні в радіусі десятків кілометрів від АЕС не так легко зустріти людину, натомість диких тварин, як показують нові дослідження, у зоні відчуження достатньо. Вчені з екологічної лабораторії Саванна Рівер (Університет Джорджії) вивчали та підраховували чорнобильську фауну за допомогою камер-пасток.

Результати досліджень, виконаних під керівництвом Джеймса Біслі (James Beasley), були опубліковані в журналі Frontiers, який спеціалізується на питаннях екології та охорони навколишнього середовища. Робота вчених підтвердила давнє припущення, за яким кількість тварин у зоні відчуження не скорочується навіть у місцях значного радіаційного забруднення.

У попередніх дослідженнях на цю тему, що побачили світ восени 2015 року, чисельних тварин визначалася шляхом підрахунку їхніх слідів. Група Біслі використовувала сучаснішу методику, засновану на дистанційній фотозйомці. Примітно, що дані Біслі добре узгоджуються з попередніми дослідженнями.

«Ми розташували камери суворо по всій білоруській ділянці зони відчуження, — розповідає Біслі. — Завдяки цьому у нас тепер є фотографічні свідчення, які підкріплюють наші висновки».

Дослідження проводилося протягом п'яти тижнів на 94 дільницях із використанням 30 камер. Закріплені на деревах пристрої працювали по 7 днів у кожній локації. Для залучення тварин фотопастки випромінювали запах жирних кислот.

Сара Вебстер (Sarah Webster), аспірантка Біслі, встановлювала пристрої приблизно за три кілометри один від одного, щоб тварини відвідували не більше однієї фотопастки на добу.

Вчені реєстрували кожен вид тварин, що потрапили на знімки, а також частоту їх появи. При цьому особливу увагу група Біслі приділяла м'ясоїдним через їхнє особливе місце в харчовій ієрархії. Замикаючи харчові ланцюжки, хижаки найбільше ризикують отримати радіаційне зараження. Вони не лише поїдають тварин, що мешкають у зоні відчуження, а й одержують радіоактивні речовини з довкілля — ґрунту, води та повітря.

Вченим вдалося зафіксувати на фотографіях 14 видів ссавців. Найчастіше до об'єктивів камер потрапляли вовки, кабани, лисиці та єнотовидні собаки, широко поширені на євразійському континенті. За словами Біслі, ці тварини найчастіше виявлялися якраз у тих ділянках зони відчуження, де радіаційне забруднення було максимальним.

У ході подальших досліджень Біслі планує з'ясувати, як проживання в зоні відчуження позначається на фізичному стані та тривалості життя тварин.