Школа №78 у Києві (8 фото)
Була заснована в далекому 1938 році і розміщувалася тоді по вул. Під час Жовтневої революції Віра Йосипівна закінчує курси медичних сестер та бере активну участь у громадянській війні (у лавах Червоної Армії). Після війни вступила до Київського університету, 1926 року закінчила аспірантуру, викладала історію. З початком Великої Вітчизняної війни добровільно йде на фронт, працює у шпиталі, потрапляє в полон, з якого втекла та повернулася до окупованого Києва. Активно входить у підпільну боротьбу у партизанському загоні ім. Попудренка. Загинула в бою 30 червня 1943 року. Саме від порога рідної школи 23 червня 1941 року пішов на фонт загін добровольців - учнів школи №78. У ті жахливі роки загинуло багато учнів. У 1944 році школа набуває статусу жіночої, новим директором призначають Ганну Василівну Семенцову.
У повоєнні роки школа живе новим мирним життям. Учні та вчителі беруть активну участь у відновленні столиці, не без їхньої допомоги піднятий з руїн Хрещатик. 1961 року дружний колектив допомагав у підготовці до відкриття станції метро "Хрещатик". Шкільне життя було насиченим та цікавим: проводяться літературні вечори за участю відомих прозаїків та поетів – В. Сосюри, О. Вишні; у гості до учнів приходять олімпійські чемпіони зі спортивної гімнастики – Лариса Латиніна, Борис Шахлін, Володимир Титов.
Незабаром старе приміщення школи стає тісним, було прийнято рішення про будівництво нової сучасної будівлі з басейном та великою спортивною залою. Багато зусиль у тому, щоб цей переїзд став можливим, доклала А.В. Семенцова, тодішній директор школи.
У 1963 році відкривається нове приміщення школи за адресою Басейна, 4, на той час ця споруда не мала аналогів у Києві та СРСР. Великий зал з фонтаном, зручні класи. Старшокласники розвивали самоврядування, власноруч обладнали шкільну радіостанцію, запровадили усні журнали, організовували зустріч із вченими, майстрами мистецтв.
Одна з традицій, започаткованих Ю.В. Пархоменко - допомога воїнам-інтернаціоналістам. Учні 7-8 класів з ентузіазмом працювали в окружному військовому госпіталі на 15 об'єктах - у хірургічному та приймальному відділеннях, аптеці, на станції переливання крові, в їдальні і т.д.
Через реконструкцію Бессарабського кварталу школа знову змінює адресу. Стара будівля теж була досить цікава з великими колонами по периметру, гарно розмальованими стінами та фонтаном у центрі. Але школа була вже в аварійному стані і коли обрушилася частина скляного даху, мало не вбивши прибиральницю, рішення про перенесення школи було ухвалено в найкоротший термін. Нова будівля будувалася з розмахом і швидко, але не дуже сумлінно і якісно - в перші роки траплялися аварії: то труба лусне і заллє нижній поверх, то тріщини по стінах підуть, то конструкція скляного даху може звалитися під вагою снігу і потрібно було його очищати постійно . Нове оригінальне приміщення розташувалося на вул. Шота Руставелі, 47. Воно відчинило свої двері першого вересня 2000 року. Привітали учнів та освітян високі почесні гості: Президент України Леонід Данилович Кучма, мер Києва Олександр Омельченко, голова Адміністрації Президента Володимир Литвин.
2008 року до 70-річного ювілею школи було відкрито Музей історії школи.
Серед випускників школи №78 чимало відомих особистостей, але найвідоміший її учень, мабуть, кіноактор Леонід Каневський.
