Легендарні велосипеди СРСР (7 фото)

Радянська епоха залишила по собі серйозне «велоспадкування». У роки СРСР випускалася велика кількість велосипедів. Деякі з них ще припадають пилом у гаражах, інші стали об'єктами колекціонування. На жаль, багато радянських велосипедів вже забуто.

«ТАХІОН»

Спортивні велосипеди - предмет бажання будь-якого хлопчика. Кожен мріяв, щоб його друзі дивилися із заздрістю на його велику, щоб усі вони просили покататися на ньому. І, мабуть, найкраще для цих цілей міг стати спортивно-шосейний велосипед «Тахіон», створений Реджинальдом Воронцовим. Одна назва цього велосипеда говорить сама за себе: тахіон - частка, що рухається зі швидкістю, що перевищує швидкість світла у вакуумі. Значить, і велосипед має бути швидше за своїх конкурентів і давати перевагу спортсмену на треку. "Тахіон" - спеціальна марка велосипеда, яка вироблялася на Харківському велосипедному заводі. Історія його налічує трохи більше 10 років, тому що випускався він у період з 1981 по 1992 рік. Під час створення велосипеда були застосовані компоненти зарубіжних виробників. Також широко використовувалися такі матеріали, як титан і алюмінієві сплави, які активно застосовуються і сучасними виробниками, завдяки чому його вага становила 9,5 кг. Усього існувало близько десяти моделей, призначених для шосейних чи трекових перегонів. За весь час існування марки було випущено близько 400 велосипедів із різними технічними характеристиками. На жаль, звичайні громадяни не могли дозволити собі такий велосипед, оскільки був призначений для тренувань та змагань на треку та коштував близько 6,5 тисяч рублів.

«ЗІЧ-1»

Що буде, якщо авіаційний завод випускатиме велосипеди? Вийде чудова модель, яку багато хто вважатиме шедевром. Саме таким став велосипед «ЗіЧ-1», який випускає колишній авіаційний завод імені Чкалова. Ця модель стала найбажанішою для дітей 40-х років. «ЗіЧ-1» був найдорожчим та найтехнічнішим досконалим велосипедом того часу. Таку дорогу купівлю могли дозволити лише представники інтелігенції, військові у високих чинах, забезпечені представники партноменклатури. Велосипед, що вперше побачив світ у 1946 році, став культовим, оскільки велоаматори вважали його найкращим із усіх моделей 30-70-х років. «ЗіЧ-1» мав своєрідний дизайн, який відразу ж сподобався покупцям. Крім цього, у нього була система перемикання трьох передач і ручні гальма. Цей велосипед чудово підходив для тих людей, які любили кататися в нічний час, оскільки він мав фару на передньому крилі і генератор електрики, призначений для живлення фари.

«СУПУТНИК»

Напевно, кожен чув багато разів про велосипед під назвою «Супутник». У багатьох був такий, а дехто навіть зберіг його на згадку про дні минулої молодості. Він випускався на Харківському велосипедному заводі, звідки розходився по всій країні у 60-70-х роках минулого століття. На велосипеді було встановлено обода з дюралюмінієвого прокату. Але могли також встановлюватися і сталеві. Гальма з симетричною тягою, посилені педалі, покращені перемикачі швидкостей — все це зробило «Супутник» одним із найпопулярніших велосипедів у країні. Крім того, він вважався чоловічим легкодорожним велосипедом. У комплекті з велосипедом йшли різноманітні «бонуси», такі як: насос, дзвінок та сумка із комплектом інструментів. Встановлене на «Супутнику» кермо було спортивного типу, завдяки чому велосипед використовувався не тільки для велопрогулянок, а й для спортивних тренувань.

«ШКІЛЬНИК»

«Школяр» — найпопулярніша модель дитячих велосипедів за радянських часів. Вони випускалися на велосипеді Горьківського заводу виробничого об'єднання «ГАЗ». Цей завод розпочав свою роботу ще в 1940 році, спочатку будучи цехом Горьківського автозаводу з виробництва «дитячих автомобілів» та їх комплектуючих. За часів Другої світової війни завод був перекваліфікований на випуск бойових мін. Але вже 1956 року розпочалося виготовлення велосипеда «Школяр». Ця модель призначалася для дітей 10-11 років, і тому мала величезний попит серед населення країни. Кожна дитина, батьки якої могли дозволити собі купити їй такий велосипед, розсікала на ньому з особливою гордістю, і берегла його як найцінніший скарб у своєму житті. Напевно, завдяки такому відношенню збереглося безліч екземплярів цієї моделі. Також «Школяр» продавався у багатьох країнах соціалістичного табору. Велосипед випускався до 1993 року. Ранні моделі для хлопчиків мали закриту раму, хоч згодом від цієї конструкції відмовилися. Задня втулка велосипеда мала вільний хід, кермо було високе зі збільшеним виносом, сідло м'яке з жорстким каркасом.

«Лелека»

Розповідаючи про велосипеди радянських часів, неможливо оминути велосипеди марки «Лелека». Ця марка свого часу набула величезного поширення та неймовірної популярності, що дозволило їй продовжити існування й донині. Ці велосипеди запам'яталися будь-якій людині, чиє дитинство припало не лише на другу половину минулого сторіччя, а й на початок нинішнього сторіччя. Марка «Лелека» була створена у 1947 році. Вже 1950 року було продано стотисячний велосипед. Простота конструкції, легкість у ремонті, зручність в обслуговуванні зробили велосипеди цієї марки найпопулярнішими серед веломашин подібного типу. На даний момент велосипеди цієї марки виробляються білоруським заводом «Лелека». У наші дні тут випускаються різні моделі та типи велосипедів, таких як гірські, дорожні, шосейні, дитячі та ін. Тепер, щоправда, велосипеди виробляються під торговою маркою AIST. 2008 року на велосипеді AIST восьмиразова чемпіонка світу Наталія Цилінська виступала на Олімпійських іграх у Пекіні. Звичайно, це був не той радянський «Лелека».

«Москва-80»

Назва велосипеда говорить сама за себе — він був створений спеціально для «Олімпіади-80» і призначався для радянської збірної, яка, зауважимо, так і не виступила на цих велосипедах. Спеціально для Олімпіади-80 було зібрано 10 екземплярів цих велосипедів. Виготовленням його займався Харківський велосипедний завод. Знавці абсолютно справедливо називають цей велосипед найкращим серед моделей 60-80-х років. «Москва-80» виготовлялася із застосуванням вітчизняних титанових та алюмінієвих сплавів. Вага моделі становить трохи більше 8 кілограмів, що є найбільш оптимальною вагою для велогонок. Велосипедами цієї моделі їздили збірні команди Білорусії, Киргизії, Естонії, Латвії, України, Литви. Багато змагань було виграно на цих творах веломистецтва.

«ОРЛЯНОК»

"Орлятко" - культовий підлітковий велосипед 50-х років XX століття. Випускався він на Шуляйському велосипедно-моторному заводі, у Литовській РСР, у місті Шяуляї. Він був перехідною стадією від дитячих моделей до дорослих і вважався символом початку дорослішання. Тому що саме за його допомогою переходили від двоколісного дитячого велосипеда на дорослий дорожній велосипед. Хлопчики та дівчата від семи до чотирнадцяти років, на яких він і був розрахований, розтинали на ньому дворами та вулицями. «Орлятко» вважається одним з найнадійніших велосипедів, винайдених у Радянському Союзі, оскільки має унікальну конструкцію рами, не передбачену в моделях того ж класу, і понад стійке заднє колесо. Велосипед з'явився на початку 50-х років, як дитяча модель, але незабаром стали випускати моделі для дітей перехідного віку, що стали найпопулярнішими і набули великої популярності. За великим рахунком, модельний ряд налічував лише дві моделі: для дівчаток — «Ластівка» (з литовського «Крегждуте») та для хлопчиків — «Орлятко» («Ерелюкас»).