Наукову назву роду взято з латинської мови, у якій слово citrus мало значення «лимонне дерево».
Цитрусові не обмежуються апельсином, лимоном та вітаміном С. Нараховують від 15 до 30 видів.
Кулінарне застосування цитрусових дуже різноманітне: сік, цедра, м'якоть – все йде у справу. Зі шкірки плодів отримують ароматне масло, цедрою і соком приправляють різні страви, а м'якоть деяких цитрусових з'їдається як самостійний десерт.
Найпоширеніший апельсин
Апельсинове дерево родом із Китаю, привезене португальцями до Європи і росте тепер добре по всьому узбережжю Середземного моря, а також у Центральній Америці.
Апельсини – чудовий десерт, вони покращують апетит, корисні як загальнозміцнюючий засіб. Завдяки наявності в них комплексу вітамінів та інших біологічно активних речовин, ці цитрусові рекомендують для профілактики та лікування гіповітамінозів, захворювань печінки, серця та судин, обміну речовин. Пектини, що містяться в апельсинах, сприяють процесу травлення, посилюють моторну функцію товстого кишечника та зменшують у ньому гнильні процеси.
Шкірка, крім загальновідомого господарського застосування на цедру, настої, варення тощо, йде ще на приготування різного роду лікерів у Болоньї та Флоренції. Так само з цедри одержують апельсинове масло.
Лимон
Лимон – дуже кислий цитрусовий плід. Батьківщина - Індія, Китай та тихоокеанські тропічні острови. У дикорослому стані невідомий. Широко культивується у багатьох країнах із субтропічним кліматом.
Лимони вживають у їжу у свіжому вигляді, а також використовують при виготовленні кондитерських виробів та безалкогольних напоїв, у лікеро-горілчаній та парфумерній промисловості. Як пряність лимон вживають у різні фруктові салати, солодкі страви, печива, соуси, рибу, птицю та страви з рису.
З лікувально-профілактичною метою лимони вживають при гіповітамінозах, авітамінозах, захворюваннях шлунково-кишкового тракту, порушенні мінерального обміну, ревматизмі, сечокам'яній хворобі, атеросклерозі, цинзі, ангіні, подагрі, гіпертонії. У середні віки вважали, що лимон оберігає від чуми і є протиотрутою при укусах змій. Східна медицина вважала лимон прекрасним засобом для лікування ран та легеневих захворювань та протиотрути при різних отруєннях.
В даний час лимонний сік і лимонне масло, отримане зі свіжої шкірки, застосовують для покращення смаку та запаху ліків.
Лимон широко застосовують як косметичний засіб - лимонна вода пом'якшує і відбілює шкіру обличчя, її використовують у суміші зі збитим яєчним білком, гліцерином і одеколоном, щоб позбавитися від ластовиння, пігментних плям, омолодити шкіру обличчя. Сік лимона загоює тріщини на шкірі, зменшує ламкість нігтів. Корку лимона, зварену в меді, вживали для поліпшення травлення. У косметологічних цілях лимон застосовується як бальзами для волосся, кремів, лосьйонів, для виготовлення примочок і масок для догляду за різноманітними типами шкіри.
Лайм
Зелені плоди схожі на лимони, але вони кисліші і мають особливий унікальний аромат. Родом із Індії.
Противоревматична, антисептична, антивірусна, бактерицидна, загоювальна, відновлююча, тонізуюча дії лайма широко використовуються в медицині. Заспокоює сильні та часті серцебиття. Чинить сприятливу дію на шлунок. Знімає запалення кишечника, спричинене стресом. Часто використовують замість лимона, тому що у лайма схожі властивості. Застосовують при лікуванні лихоманки, інфекційних захворювань, біль у горлі, застуди тощо.
На шкіру має очищувальну та тонізуючу дію. Зміцнює тонке волосся і нігті, сприяє їх росту
.
Частка цього зеленого та гіркого лимона супроводжує кожен ковток текіли, доповнює безліч коктейлів. Лайми необхідні приготування чудових соусів.
Грейпфрут
Зовні грейпфрут схожий на апельсин, але м'якоть його кисліше і з присмаком гіркоти.
М'якуш грейпфрутів може бути червоного, рожевого або білого кольору (точніше, кремового відтінку). Колір м'якоті не впливає на аромат та смак грейпфрута. Купуючи грейпфрут, вибирайте не найбільші і досить важкі для свого розміру плоди.
Грейпфрут містить також антиоксиданти, які знижують рівень холестерину. Один грейпфрут на день сприяє нормалізації рівня холестерину у крові. Це є особливо важливим для людей, які страждають на ішемічну хворобу серця та хвороби кровообігу, для яких підвищений рівень холестерину є ще одним фактором ризику.
Сік грейпфрута підвищує кислотність шлункового соку, тому він показаний людям зі зниженою кислотністю. Грейпфрут є основним компонентом так званої дієти грейпфрутової, спрямованої на прискорення обміну речовин. У 2004 році стало відомо, що грейпфрут може допомогти не тільки при схудненні, але також і при діабеті. Дія ґрунтується на тому, що вживання грейпфрута сприяє покращенню обміну цукрозміщуючих речовин. Отже, знижується рівень вмісту цукру в крові та зменшується потреба в інсуліні.
Кривавий апельсин
Різновид апельсина криваво-червоного кольору. Такий колір йому надає наявність антоціатів, пігментів, які досить часто зустрічаються в квітах і фруктах, але невластивих цитрусовим.
Перші посадки кривавих апельсинів з'явилися на Сицилії, а згодом велику популярність вони набули в США.
Як і всі цитрусові, кривавий апельсин багатий вітаміном C. Антоціани, що містяться в них, є антиоксидантами, що знижують ризик багатьох вікових захворювань, у тому числі захворювань серцево-судинної системи. Вони також зменшують ризик появи катаракти та виводять холестерин із організму. Крім цього криваві апельсини є гарним джерелом заліза, кальцію та вітаміну A.
У кулінарії криваві апельсини використовують для приготування коктейлів та виробництва мармеладу та сорбету.
Бергамот
Багатьом знайомий як ароматизатор хороших сортів чаю. Батьківщиною бергамота вважається Південно-Східна Азія.
Шкірка бергамоту використовується в ароматерапії, для лікування депресії та покращення травлення. Фурокумарини, що містяться в ньому, мають сильний фотосенсибілізуючий ефект, що сприяє більш швидкій пігментації шкіри. У медицині на основі одного з компонентів – бергаптена – створені препарати для лікування вітіліго та гніздової плішивості.
Бергамотне масло застосовується для віддушки мазей та парфумерії. Шкірка бергамота використовується в парфумерії через її здатність поєднуватися з різними ароматами, формуючи букет ароматів, які доповнюють один одного. Приблизно одна третина чоловічих і половина жіночих парфумів містить ефірну олію бергамоту. В даний час у натуральному вигляді в парфумерії не використовується, оскільки викликає фотоопіки шкіри в місці нанесення парфуму під впливом сонячних променів.
Мандарин
Родом із південного Китаю. У Європу завезений на початку ХІХ століття.
Плоди мандарину використовуються у свіжому вигляді і для виготовлення фруктових соків та компотів. Як пряність його використовують у приготуванні різних солодких страв, печива, соусів, риби, птиці, страв із рису та фруктових салатів.
[img]https://cn1.nevsedoma.com.ua/images/2011
/13/7/45000000.jpg[/img]
Мандаринову шкірку використовують як замінник помаранчевої кірки при приготуванні різних лікарських препаратів, настоїв, сиропів, екстрактів, а також у харчовій промисловості. При багаторазовому втиранні в шкіру соку мандарину виліковуються ділянки шкіри, уражені мікроспорією та трихофітією.
Спиртова настойка зі шкірки мандаринів підвищує апетит, покращує травлення, розм'якшує запальний секрет у бронхах та верхніх дихальних шляхах, сприяє відокремленню мокротиння. У східній медицині настоянку шкірки, а також водний її настій або відвар застосовували при бронхіті, нудоті, як протикашльовий та засіб, що покращує травлення.
Мінеола
Мінеола - різновид помаранчевих мандаринів, отриманий гібридизацією з апельсином.
Має грушоподібну форму та червонувато-оранжевий відтінок. На смак відрізняється від мандарину та апельсина. Найбільш зручні при очищенні та їжі руками. Хороші мінеоли тверді або трохи м'якуваті, важкі для свого розміру, з нерівною поверхнею, але без глибоких виїмок, а також мають оранжевий колір. Свіжі мінеоли можуть використовуватися в салатах, десертах та головних стравах, а сік часто вживається у США.
Інший поширений різновид помаранчевих мандаринів - Клементин.
Клементин
Гібрид мандарина та апельсина – королька, створений у 1902 році. Плоди формою нагадують мандарин, але солодші.
Основні постачальники – Іспанія, Марокко, Італія та Алжир. Розрізняють три види клементинів: Корсиканський – найкращий, захищений товарним знаком регіону, з оранжево-червоною шкіркою, запашний та без насіння; його продають із листям (два на плід) з початку листопада до початку лютого; Іспанська - має різновиди: більш дрібні плоди і більші, кожен плід містить від 2 до 10 насінин; Монреальський – дуже рідкісний, з'являється у середині жовтня, постачальники – Іспанія та Алжир, плід містить від 10 до 12 насінин.
Соковиті, солодкі, багаті на вітамін C, клементини добре зберігаються в холоді; їх зацукрують і додають у бренді, сік заморожують на сорбі та змішують із напоями. В Англії на клементинах роблять лікери та маринад.
Помело
Плоди цього дерева з дуже великими квітками можуть різнитися між собою за формою, кольором, розмірами і навіть смаком. Проте всі вони мають загальну особливість - їхня шкірка набагато товща, ніж у грейпфрута. З неї, до речі, виходить чудове варення, мармелад та цукати.
Помело іноді називають шеддоком, на честь англійського капітана Шеддока, який привіз насіння помело до Вест-Індії з Малайського архіпелагу в XVII столітті.
Плоди помело вживають у сирому та обробленому вигляді. Помело є складовою багатьох національних тайських та китайських страв.
У Китаї на Китайський новий рік ці плоди дарують один одному як символ процвітання та благополуччя. Китайці, які живуть у Таїланді, використовують помело для проведення релігійних свят, дуже часто помело підносять як дар духам.
Кумкват
Невеликий екзотичний фрукт оранжевого або оранжево-жовтого кольору, що на вигляд нагадує дрібний апельсин. Зростає на півдні Китаю.
На вигляд плоди кумквату нагадують мініатюрні овальні апельсини розміром від 3 до 5 сантиметрів завдовжки і від 2 до 4 сантиметрів завширшки.
Плід кумквату на смак нагадує мандарин з легкою кислинкою, їстівний повністю, з солодкою шкіркою. У природі зустрічаються кілька видів кумквату, що різняться формою плода. Кумкват використовують як у сирому, і у переробленому вигляді (цукати, варення, мармелад).
Каламондін
М'якуш і шкірка у каламандину – помаранчеві, за смаком нагадує лимон або лайм. Гібрид мандарина з кумкватом.
Рослина декоративна, рясно цвіте і плодоносить, добре росте в домашніх умовах.
Цитрон
У давнину цитрон широко вирощували в Західній Індії, Західній Азії та Середземномор'ї. Він першим із цитрусових задовго до нашої ери потрапив до Європи.
Кисла або кисло-солодка, злегка гіркувата малосочна м'якоть плодів у свіжому вигляді не вживається в їжу, її використовують виключно в кондитерському виробництві для варень, начинок. Зі шкірки плодів, яка має сильний аромат, виходить цінна ефірна олія, що застосовується для ароматизації напоїв, кондитерських та кулінарних виробів, а також для приготування варення та цукатів.
Екзотичний різновид цитрону, що вирощується в Китаї та Японії - "Buddha's Fingers", Пальці Будди. Його ароматний плід розділений на кілька часток, подібних до пальця, з малою кількістю м'якоті.
Оробланко
Оробланко – також відомий як Світі (Citrus Sweetie) та Помеліт (Pomelit) – сорт цитрусових, виведений з традиційного гібриду помело з білим грейпфрутом у 1984 році ізраїльськими вченими.
Завдання, яке ставили вчені, полягало в тому, щоб зробити грейпфрут солодшим. Хоча це їм цілком вдалося, світи досі не став популярним цитрусовим — можливо тому, що в ньому, як і в помело, надто багато «відходів».
Плоди свитки залишаються зеленими навіть після повного дозрівання.
Вчені дійшли висновку, що помеліт знижує рівень холестерину в крові краще за своїх прабатьків. Причому він солодший, ніж грейпфрут, і не такий великий, як помело.
Помаранець
Відомий як "bitter orange" і Seville orange – Севілья – класичний гіркий апельсин.
Плоди помаранчу застосовуються в медицині, а неролієва і петігренова ефірні олії з квіток і листя використовуються для приготування мармеладу, зацукрованих кірок і прохолодних напоїв і входять як основна складова в багато квіткових композицій в парфумерії; у кондитерській та інших галузях харчової промисловості використовуються також настої квіток.
З подрібненої кірки готують настоянки, що використовуються як засіб, що підвищує апетит або як коригенс при виробництві інших лікарських форм.
Угліфрут
Гібрид мандарину та грейпфрута, солодкий соковитий плід, легко чиститься, практично без кісточок.
Його назва походить від непривабливого зовнішнього вигляду - груба, зморшкувата, зеленувато-жовта шкірка.
