Пожилая кошка встречает хозяина

Тебе ж зустріли, ну то зупинись, погладь друга..

Ну що ж не гладить, не візьме на ручки... Адже скоро вже буде не можна це зробити, а така радість і відданість варті й більшого.

Моєму коту 19 років. Ніколи не думав, що він так довго проживе. Десь після 15 років при вигляді мене почав кричати, ось як ця кішка, дурним голосом. І спати став як убитий, ні чорта не чує. І все одно іноді по хаті біснується і навіть на спинку крісла застрибує. Звичайно, далеко не так, як у молодості, але намагається.

Взяв би на руки!

Котобабуся. Вона його сприймає як онука. Візьми її на ручки, погладь.