Обвал торгового центру «Сампун» (12 фото)

29 червня 1995 року в столиці Південної Кореї Сеулі сталася трагедія, про яку заговорив увесь світ. Вона забрала життя 502 людей і стала однією з наймасштабніших техногенних катастроф століття. Того дня завалився зведений за найновішими технологіями торговий центр Sampoong («Сампун»). Під завалами опинилися майже півтори тисячі осіб, із яких урятувати вдалося лише 937.





Перший «дзвіночок»

Це був звичайний будень. Начальник служби безпеки під час щоденного ранкового обходу комплексу помітив на даху будівлі тріщини. Він одразу ж доповів про це керівництву. Утім, очільники Sampoong належним чином не відреагували на тривожний сигнал.



Того самого дня власник торгового центру провів нараду з архітектором комплексу. Той наполягав на закритті будівлі та терміновому обстеженні конструкцій, однак до його думки не дослухалися. Адже це могло спричинити позапланові ремонтні роботи, які б негативно позначилися на прибутках компанії-власника.





Тим часом ситуація ставала дедалі загрозливішою. Персонал чув гучний звук, схожий на вибух газу. Будівля здригнулася, а на підлозі подекуди з'явилися тріщини. Невдовзі перестала працювати система кондиціонування, і температура в Sampoong зросла до +30 градусів.

Обвал

Один із працівників центру, якому вдалося вижити в катастрофі, в інтерв'ю новинному порталу Ddanzi розповів про події, що передували обвалу:

«Коли я згадую день аварії, перше, що спадає на думку, — це неймовірна спека в універмазі. Кондиціонер не працював увесь день. Я й уявити не міг, що будівля рухне вмить. Хай там як, того дня я не витримав духоти й пішов до куточка побутової техніки біля комори».



Наступний гучний гуркіт пролунав о 17:30 за місцевим часом, коли в торговому центрі було повно відвідувачів. Будівля буквально склалася за кілька секунд, поховавши під уламками покупців і персонал. Продавець одного з магазинів згадував, що обвал супроводжувався потужним поривом повітря, який буквально розкидав убік людей, речі й меблі.



Цьому працівникові універмагу та його колегам пощастило. Вони дістали синці й садна, але змогли самостійно вибратися зі зруйнованої будівлі. Багатьом пощастило значно менше — їх засипало уламками бетону, склом і тоннами арматури.



Рятувальна операція

Менш ніж за годину в розташованій поблизу гімназії Сеульського національного університету запрацював штаб із ліквідації наслідків аварії. Невдовзі там зібралися понад тисяча родичів зниклих безвісти. Під завалами опинилися найрізноманітніші люди, яким просто не пощастило перебувати в будівлі під час обвалу.



«40-річна домогосподарка, яка прийшла обміняти покупки; молода пара у віці 20 років, яка насолоджувалася медовим місяцем і робила шопінг; мати з донькою; студент коледжу; працівник магазину, який вийшов на роботу після тривалої перерви».

Так описував постраждалих в інтерв'ю виданню Busan один із учасників рятувальної операції. Розбирання завалів і пошук людей тривали майже три тижні. Влада кілька разів зупиняла роботи, однак під тиском громадськості відновлювала їх. Останньою врятованою з-під уламків споруди стала 19-річна Пак Син Хьо. Її дістали через 17 днів після руйнування торгового центру.



Окрім сотень загиблих, була й величезна кількість травмованих. Люди діставали тяжких ушкоджень — як фізичних, так і психологічних. 40-річний Чхве Мьон Сок, який підробляв у Sampoong після занять в університеті, провів під завалами 230 годин. Його тілесні ушкодження виявилися не надто тяжкими, але наслідки він відчуває й досі. Навіть через кілька десятиліть чоловіка мучать нічні жахіття, він має проблеми з пам'яттю та схильний до депресії.



Комісію з розслідування причин аварії очолив експерт із техногенних катастроф, професор Лан Чун. Спочатку розглядалося безліч версій — від вибуху газу до теракту, організованого спецслужбами КНДР. Проте перші ж експертизи засвідчили: трагедія сталася з вини будівельників, які грубо порушили технологію.



Хто винен?

Торговий центр Sampoong — це один із наймасштабніших у Південній Кореї проєктів, що не передбачали встановлення балок. Перекриття монтували з пласких плит, з'єднаних між собою сталевою арматурою. Величезні за площею конструкції спиралися безпосередньо на колони.



Літня жінка тужить біля обеліска з іменами загиблих

Ще на стадії проєктування замовник, він же власник Sampoong, вирішив заощадити. Замість колон діаметром 800 мм він зажадав встановити колони 600 мм. Це було не лише дешевше, а й суттєво вивільняло торговельні площі. Крім того, інженерам наказали зменшити кількість арматурних стрижнів у колонах із 16 до 8.



Меморіал на місці катастрофи

За підсумками розслідування, яке тривало майже пів року, прокуратура висунула обвинувачення кільком десяткам осіб. Серед них опинилися «ощадливий» власник будівлі, низка відповідальних міських чиновників, конструктори, інженери та будівельники. Власника Sampoong Group засудили до 7,5 року ув'язнення. Крім того, компанію зобов'язали виплатити постраждалим і родинам загиблих третину мільярда доларів компенсацій.

Трагедії, що стаються з вини скупих бізнесменів та недбалих інженерів, у світі не рідкість. На жаль, найчастіше через це страждають випадкові люди.