Історія незламного полярника Пітера Фройхена, якого врятували від смерті екскременти (15 фото)

У славній когорті відчайдушних сміливців данєць Пітер Фройхен посідає особливе місце. Цим дослідником Півночі на початку XX століття захоплювався весь світ. Мабуть, і сам полярник не зміг би пригадати всіх випадків, коли перебував за крок від смерті. Проте незламна воля та дивовижна винахідливість допомагали Фройхену виходити переможцем із найбезвихідніших ситуацій. Щоправда, не обходилося й без серйозних втрат, але це аж ніяк не зменшувало запалу мандрівника.





Батько прагнув, щоб Пітер став лікарем. Хлопець навіть вступив до медичного університету, але майже одразу покинув навчання. Заради пригод. Більшу частину свого бурхливого життя Пітер Фройхен провів у Гренландії. Він досліджував географію та природу крижаного острова, а також вивчав побут і звичаї його корінних жителів — інуїтів. Навіть перша дружина Фройхена була інуїткою. Вони познайомилися під час експедиції, а їхній шлюб тривав 10 років.



Фройхен із першою дружиною Мекупалук Навараною

Дружина народила мандрівникові двох дітей. На жаль, їм не судилося прожити разом усе життя — жінка померла від ускладнень грипу. Після цього Фройхен одружувався ще двічі. Попри те що Пітер любив жінок і мав у них успіх, сидіти вдома він не збирався. Данєць був надзвичайно легким на підйом і ніколи не втрачав нагоди побувати там, де ще не ступала нога людини. До речі, перша дружина супроводжувала Пітера у багатьох небезпечних експедиціях.





Земля Пірі — одне з найважкодоступніших місць на планеті

Пітер Фройхен супроводжував Кнуда Расмуссена під час його чотиримісячної експедиції Гренландією. Дослідники зробили кілька важливих відкриттів, найсенсаційніше з яких стосувалося Землі Пірі. Майже століття вважалося, що це острів. Проте Расмуссен та його супутники довели, що протоки між цією ділянкою суші й Гренландією немає, тож «острів» насправді є півостровом. Тоді мандрівники подолали понад 1000 км.



Пітер Фройхен із дружиною Дагмар

Після історичної експедиції Фройхен побував на північному сході Сибіру. Згодом він вирушив досліджувати пустелі й савани Південної Африки. Проте навіть найекзотичніші спекотні країни не могли замінити данцю сніг, кригу та люті морози високих широт. Він щоразу повертався на північ і з новими силами беручко ставав до її вивчення.



Фройхен на сафарі в Африці

Історія з екскрементами

Не всі експедиції Фройхена проходили гладко. Перетинаючи 1926 року Аляску, мандрівник потрапив у затяжну снігову бурю. Спочатку він сподівався перечекати її під своїми нартами. Він зняв вантаж із саней і сховався під ними. Однак ураган і не думав вщухати. Тому Фройхену нічого не залишалося, як влаштуватися вигідніше. Пітер викопав у снігу печеру й затулив вхід нартами.



Пітер Фройхен і Кнуд Расмуссен

Та згодом стало зрозуміло, що снігова печера може перетворитися на могилу. Снігопад не припинявся, і Фройхен вирішив вибиратися назовні. Сніговий кучугур на морозі та вітрі перетворився на моноліт, тож пробити собі вихід руками не вдавалося. Усі інструменти були необачно залишені нагорі, біля саней, тож довелося покладатися на підручні засоби та власну кмітливість. Не довго думаючи, Пітер зліпив зі своїх екскрементів щось на зразок зубила.



Незвичайний інструмент на лютому морозі затвердів, і Фройхен зумів пробити собі шлях назовні. З превеликими труднощами полярник дістався свого табору, встигши дорогою відморозити стопи. Побоюючись гангрени, Фройхен власноруч ампутував собі найдужче уражені пальці на нозі. Ані знеболювальних, ані хірургічних інструментів Пітер не мав, тож обійшовся міцним віскі та власним ножем.



Без ноги, але з купою ідей

Рішучі дії врятували життя Фройхену, і він зміг дістатися цивілізації. Проте гангрени уникнути не вдалося, і лікарі ампутували герою ногу, з якої він у глушині видалив пальці. Що робити одноногому дослідникові снігових пустель? Звісно ж, писати книжки та виступати в університетах із лекціями. Але така діяльність була Пітеру не до душі. Ледве оговтавшись після операції, дослідник замовив собі дерев'яний протез і заходився готуватися до нової експедиції.



Пітер Фройхен із донькою

Це був початок 1930-х років, коли активно розвивався кінематограф. Фройхен вирішив не відставати від трендів і вирушив знімати кіно до Гренландії. Це був перший в історії фільм про життя інуїтів. Згодом дослідник неодноразово перетинався з кіноіндустрією. Він кілька разів консультував режисерів щодо Арктики, а в одному з фільмів навіть зіграв епізодичну роль капітана судна.



Книжка Пітера Фройхена «Книжка семи морів»

Здається, енергійнішого й водночас зайнятішого фахівця з північних широт знайти було неможливо. Хай як дивно, Фройхен устигав працювати й у Данії. У 1938 році він заснував Данський клуб мандрівників, який працює й досі. Паралельно дослідник видає декілька книжок про Гренландію та інуїтів і проводити конференції. Крім того, Фройхен примудряється виступати проти церкви, публікуючи статті про атеїзм, і — увага! — видавати жіночий журнал!



Із церквою у відважного полярника були власні рахунки. Він ніколи не був віруючим, натомість його перша дружина, інуїтка Мекупалук Наварана, була побожною. Коли вона померла, Фройхен вирішив поховати її на християнському цвинтарі. Проте священнослужителі відмовили чоловікові у виконанні останньої волі дружини.



Пітер Фройхен із першою дружиною та дітьми

Того часу інуїтів, навіть хрещених, вважали людьми другого сорту. Утім, як і багатьох інших представників корінного населення в різних куточках планети. Через цей випадок церковники нажили розумного й непримиренного ворога, який відтоді не втрачав нагоди кинути в їхній бік камінь.

Удача Пітера Фройхена

Початок Другої світової війни 53-річного Пітера Фройхена застав у рідній Данії. Ні хвилини не вагаючись, він вступив до лав Данського руху опору. Одноногий науковець і тут не давав собі жодних послаблень, виконуючи небезпечні та складні завдання нарівні з молодими антифашистами. Зрештою Фройхен потрапив у полон до нацистів. Попри повагу до заслуг данця перед людством, німці засудили його до страти.



Вони поблажливо ставилися до немолодого бороданя, який ходив на протезі. Це була їхня помилка, адже Фройхена не варто було недооцінювати. Якось, перед самою стратою, конвой не виявив одноногого партизана в його камері. Він не лише успішно втік із гестапівської в'язниці, а й зумів переправитися до Швеції. Одразу після війни мандрівник переїхав до США і засів за написання книжок.



Пітер Фройхен на телебаченні

У 1956 році про нього говорила вся Америка. Ні, громадяни країни не пройнялися раптовою любов'ю до інуїтів. Просто Пітер Фройхен узяв участь у телевікторині й з легкістю виграв 64 тисячі доларів. Ця сума, з урахуванням інфляції, сьогодні еквівалентна 570 тисячам доларів. Шансів у його суперників практично не було, адже запитання вікторини стосувалися північних морів.



Пітер Фройхен із дружиною Дагмар

Своє 71-річчя Фройхен зустрів бадьорим і повним ідей. Він збирався у нову експедицію, на підготовку якої пішли довгі місяці. На жаль, у смерті були свої плани щодо науковця, тож поїздка не відбулася. Пітер Фройхен помер від серцевого нападу на руках друзів просто біля трапа літака, що мав доправити його з Нью-Йорка на Аляску. Це сталося 2 вересня 1957 року.

Як і було вказано в заповіті, тіло Фройхена кремували, а прах розвіяли в районі авіабази Туле в Гренландії. Із цього місця данєць багаторазово вирушав у мандри, звідси він пішов і в останню путь.