Героїн, радій та ще 5 смертоносних речовин, які колись продавалися в аптеках (9 фото)

Лосьйон з азбесту та героїн для немовлят? У нашу добу загальної параної, коли люди скоса дивляться навіть на гематоген, подібні речі здаються справжнім дикунством. І все ж це факт: колись смертоносні речовини вільно продавалися в аптеках і їх навіть приписували лікарі.





Істина у свинці



Стародавні римляни щосили використовували свинец, запихаючи його то в фарбу для розпису тарілок, то у водопровідні труби, попри численні застереження імператорських інженерів. А ацетат свинцю вони й поготів додавали у вино, аби зробити його солодшим. Звісна річ, труїлися масово — настільки, що тепер історики міркують, чи не стали причиною падіння імперії психічні розлади, які свинець викликає в організмі.

Старших треба слухати





Римський історик Пліній Старший вважав, що одяг, просочений азбестом, «захистить від усіх наговорів, навіть тих, що напускають волхви». Якби ж то один Пліній. Усі римляни просочували азбестом скатертини, аби ті не горіли. (Зручно прибирати зі столу: кинув скатертину у вогонь, а дістав уже чисту.) Цікаво, що Пліній при цьому не радив купувати рабів, які працювали на азбестових каменоломнях. «Вони зарано вмирають», — писав він.

Опіум для народу



Середньовічний лікар Парацельс усій Європі призначав опіум як знеболювальне. А оскільки він знався ще й на маркетингу, то перейменував опіум на «лауданум» — «на здоров'я». Лікували ним, ніби аспірином, усе підряд: від нежитю до проносу. Ч. Діккенс навіть вдавався до нього, коли не писалося. Про підступність опіуму заговорили лише у XVIII столітті, та й то через те, що кілька людей отруїлися, прийнявши його разом із камфорою.

Сніданок для ідіотів



Роберт Лойбл, очільник компанії з виробництва ДДТ, був настільки впевнений у безпечності пестициду, що навіть узявся довести це на собі. Три місяці він напихав ним себе й дружину, відзначаючи повну відсутність побічних ефектів і навіть відчуваючи приплив енергії. Пізніші дослідження показали, що ДДТ і справді нетоксичний: він лише викликає рак та відкладені неврологічні розлади.

Героїн у маси



Молоді матусі в 1898 році пачками скуповували героїн від фірми Bayer для своїх діточок — як чудовий засіб від ГРВІ. Його невдовзі схвалила навіть Американська медична асоціація як заміну морфію, що не викликає залежності. Ой як помилково схвалила! Коли почали надходити тривожні сигнали, Bayer визнала свою помилку і в 1913 році зняла ліки з виробництва. Проте ще 10 років героїнові таблетки, льодяники та еліксири продовжували продавати усім охочим.

До речі, про камфору



У середині XIX століття вважалося, що камфора допомагає від істерії, холери та подагри. Згодом, правда, медики з'ясували, що камфора токсична, і їй довелося робити кар'єру в галузі феєрверків. Однак і сьогодні камфора міститься у різноманітних масажних мазях і кремах проти свербежу, на упаковці яких майорить напис: «Проковтнув — негайно біжи до шлунково-промивального відділення!»

Могила світлячків



Чого тільки не лікує радій! У 1920-х його додавали і в зубний порошок, і в мило, і навіть у протизаплідні засоби. Існував навіть еліксир долголіття під назвою «Радітор». Сталеливарний магнат Ебен Баєрс випив близько 1400 пляшечок цього засобу за кілька років і помер після операції з видалення щелепи, коли кістки в його тілі почали розкладатися. На щастя, через цей випадок популярність напою різко похитнулася, і багатьом шанувальникам радію вдалося вижити.

Зворотний приклад: практика м'якого впровадження



У 1930-х відкрили фтор — побічний продукт виробництва алюмінію. Його вважали страшним токсином, що жахливо не подобалося ділкам з Alcoa, які знали про дезінфекційні властивості фтору. На допомогу їм прийшов піарник Едвард Бернейз. Він умовив одного видавця включити до словника термін «фторування»: мовляв, в усьому світі так називають насичення фтором водопровідної води. А потім тицьнув словник міським головам: давайте і ми воду фторуватимемо!