6 милих котячих звичок та їхні несподівані пояснення (7 фото)

Науковці стверджують: багато з того, що нас так зворушує та милує у поведінці котів, має вельми несподіване й часто не надто приємне для нас пояснення.





1. Вони нявкають, імітуючи плач людських немовлят

Коти знають безліч способів спілкування, але коли прагнуть сказати нам щось на кшталт «хочу їсти» чи «погладь мене», то зазвичай нявкають.

На відміну від одноманітного собачого гавкання, котячі вокалізи можуть змінюватися за висотою, тоном і гучністю, та й мелодії, які вони виводять, вирізняються чималим різноманіттям. Цей набір інструментів потрібен котам для того, щоб краще нами маніпулювати та домагатися свого.



Наукове дослідження показало, що люди підсвідомо розрізняють благальне нявкання та звичайні звуки, які пухнасті видають у різноманітних ситуаціях. Учасники експерименту, яким давали послухати записи з нявканням, зазначали, що котячі прохання лунають вимогливіше та менш приємно, ніж звичайні звуки. Коли коти щось виманюють, вони видають звуки, схожі на плач людських дітей.

Подальші дослідження дійсно підтвердили: коли коти вимагають їжі чи уваги, їхнє нявкання за частотою наближається до дитячого плачу. І це не збіг, а чистий хитрющий котячий геній.

Коти інстинктивно налаштовують своє муркотіння та нявкання на таку частоту, яка дає їм змогу якнайшвидше отримати від господарів бажане. А ми реагуємо на їхні команди наче дресировані тваринки й одразу біжимо їх виконувати. Не лише тому, що сам звук діє на нас як подразник, а й тому, що наш природний інстинкт наказує негайно годувати створіння, яке звучить наче наше дитя, навіть якщо воно вкрите хутром і зветься Барсиком.

2. Вони демонструють свою перевагу, лишаючи «купку» в неналежному місці

Одна з переваг котячих, на відміну від собак чи коней, полягає в тому, що їх легко привчити ходити в туалет у спеціально відведені охайні лотки. Завдяки цьому власники котів звільнені від потреби регулярно вигулювати своїх улюбленців. Крім того, коти інстинктивно закопують результати своєї життєдіяльності.

Усупереч поширеній думці, такі звички пояснюються зовсім не маніакальною та нездоланною охайністю. Це радше еволюційний пережиток ще з тих часів, коли коти не були одомашнені, а довкола было повно хижаків, куди небезпечніших за пилосос.





Закопуючи свої екскременти, коти ховали слід, за яким їх могли знайти вороги. Але була й інша причина: так вони уникали «виклику на смертельний бій» з боку інших, дужчих котів. Цілком розумно.

Тобто закопування фекалій — знак того, що кіт побоюється іншого, більшого звіра. А от якщо він демонстративно залишив купку на найпомітнішому місці (на килимку перед вхідними дверима чи на вашому ліжку) і навіть не потурбувався її прикрити — це слід розглядати як прояв агресії. Це означає, що він вважає головним себе, а ви живете на його території та мусите коритися його законам.

У загадковому світі котячої політики купка — це маленький смердючий прапор, який чітко позначає межі володінь. У дикій природі такі прапори залишають, щоб інші коти їх побачили та відчули на запах — це знак того, що тут править серйозний звір, який жартувати не буде.

Коли йдеться про співжиття кота й людини на одній території, діють ті самі закони. Якщо він залишив свої екскременти відкритими — виходить, вважає головним себе, а прикривати його «здобутки» мусите ви. Що ви, мабуть, і робите.

3. Вони труться об вас, щоб заявити про свої права

Зрозуміти котів украй непросто. Це вам не собаки, які стрибають від захвату, коли ви повертаєтеся додому, або тікають, підібгавши хвоста, коли ви ловите їх на місці злочину за поїданням відходів зі смітника. Коти виробили вираз майже зверхньої байдужості, з яким ходять постійно, незалежно від настрою.

Проте кожен кошатник підтвердить, що коти виявляють свою прихильність до людини, коли муркочуть і труться мордочкою або всім тілом об її ноги. Це ніби ваша киця в нападі ніжності намагається вас обійняти.



Проблема в тому, що така поведінка котів не має жодного стосунку до прихильності. Це лише спосіб оголосити вас своєю власністю.

Як і чимало інших тварин, коти мають залози, що виділяють феромони. Початково вони призначалися для спілкування з іншими сородичами щодо важливих питань: ідентифікації, статевої сумісності та прав на територію. Найважливіші залози розташовані на хвості, боках і мордочці. Коли кіт треться об ваші ноги або підставляє мордочку під вашу руку, він намагається залишити на вас свої пахучі мітки.

Як це не прикро, але те, що ви вважали котячими обіймами, насправді більше схоже на тюремне татуювання. Для інших тварин це сигнал, що ви вже маєте хазяїна. Ну й попутно в це «повідомлення» вкладено лист особистого характеру. Розшифровується воно приблизно так: «Власність кішки Машки» та «Самотна сіамська киця трьох років познайомиться з некастрованим котом для спільного проведення часу».

4. Вони імітують змій, щоб залякати вас

Кожному, хто бодай раз спостерігав за котячими розбірками, знайомі ті моторошні звуки, на які тільки здатні ці милі створіння. Крім утробного «Мрррооооооууу», до обов'язкової програми в таких випадках входить і погрозливе шипіння.

Учені переконують: коли кіт притискає вуха, вишкіряє ікла й шипить, він зображує іншу тварину, якої намагається уникати більшість хижаків, — змію.



Коти, як і чимало інших представників фауны — від павуків до птахів, — інстинктивно використовують набуті в процесі еволюції акторські здібності для захисту від нападу ворогів. У небезпечній ситуації кіт намагається ввести супротивника в оману й перевтілюється в істоту, яка з більшою ймовірністю здатна його злякати.

5. Вони маніакально намагаються позбутися нашого запаху

Думаєте, ваш кіт — великий чепурун? Увесь час вмивається та чепуриться…

А ви помічали, як старанно він починає вилизуватися після того, як ви його погладили? Може, ви торкнулися його масними руками або в нього алергія на щось?

Ні, річ не в цьому. Він просто намагається позбутися вашого запаху.



Вилизуючись, кіт потягує шерсть і таким чином стимулює залози на тілі, які починають активніше виділяти ферменти. Тварина повертає собі власний запах і позбувається вашого духу.

Крім того, власники котів знають, що може статися, якщо привести в дім нову людину. Є велика ймовірність, що взуття, одяг та інші речі нового мешканця будуть щедро окроплені самі знаєте чим. Тут спрацьовує той самий принцип — прагнення знищити чужорідні запахи на власній території.

6. Вони приносять додому мертвих тварин, щоб продемонструвати свою перевагу як мисливців

Коти за своєю суттю — хижаки. Мыші, птахи та незахищені щиколотки часто стають здобиччю одного з нечисленних видів на планеті, які полюють просто задля розваги…

І тому багатьом господарям котів час від часу доводиться приймати від своїх улюбленців не надто приємні дарунки. Кіт може запхати закривавленого птаха вам у черевик і чекати, коли ви почнете жадібно їсти принесені ласощі.



Більшість кошатників підтвердять: навіть якщо кіт цілком наївся минтаєм, він усе одно не проґавить нагоди спіймати щось, що випадково пролітає повз, — просто так.

А коли здобич опиниться в кігтях, кіт із гордістю піднесе її тому, кого вважає головним — тобто вам. Цілком логічно. Але це лише половина правди.

Насправді той напівз'їдений щуряка, якого ви після пробудження знайшли на своїй подушці, — не так подарунок, як навчальний маневр. Коти вважають своїм обов'язком навчити кошенят та інших членів родини правильно полювати й добувати їжу.

Просто ваш улюбленець помітив повну відсутність у вас життєво важных навичок та неспроможність самотужки впіймати здобич і намагається вчити вас, як власне кошеня. От і все.