10 найгучніших пограбувань в історії (13 фото)
Учинивши пограбування, можна не лише опинитися в прицілі поліції, а й здобути чималу славу. Достатньо лише поцупити солідну суму, бажано кілька мільйонів доларів. І тоді про цей злочин заговорять усі ЗМІ, а грабіжників шукатимуть по всьому світу. Чимало хто навіть мріє про крадіжку, яка забезпечила б його легкими грошима до кінця життя. 
На щастя, здебільшого далі фантазій справа не йде. Утім, криміналістика знає чимало випадків, коли зловмисникам удавалося здійснити пограбування всього свого життя. Ці гучні злочини вже стали частиною історії, от тільки уникнути справедливого покарання вдавалося далеко не всім.
1. Ювелірний дім Гаррі Вінстона 
Ювелірний дім Гаррі Вінстона — найпопулярніший у Голлівуді. На церемонії вручення «Оскара» чимало зірок красуються в орендованих коштовностях цього бренду. З ім'ям Гаррі Вінстона пов'язане й одне з найвідоміших пограбувань у сучасній історії.
У 2009 році до ювелірного бутика на Єлисейських Полях у Парижі просто перед закриттям зайшли четверо озброєних чоловіків. Причому троє з них були вбрані в жіночий одяг та перуки.
Злочинці обчистили вітрини й навіть змусили персонал відкрити сховище. Викрадених мільйонів їм виявилося замало, тож у результаті нападники винесли з магазину геть усі коштовності. Сума викраденого оцінювалася у 80 мільйонів євро. Щойно про крадіжку стало відомо, акції ювелірного дому одразу впали на 9%. 
У червні того ж року французька поліція затримала 25 підозрюваних, у яких виявили частину коштовностей та виручку від продажу. Затриманими виявилися чоловіки й жінки віком від 22 до 67 років. Кажуть, що вони працювали на потужний кримінальний картель «Рожева пантера».
«Рожеві пантери» — організація, створена вихідцями з Югославії, яка орудує в багатьох країнах Європи. Картель спеціалізується на викраденні предметів розкоші, однак не гребує й наркотиками, контрабандою та вбивствами. Варто зазначити, що постраждалий бутик грабували й за рік до цього інциденту. Тоді злодії винесли коштовностей на 10 мільйонів євро.
2. Крадіжка діамантів в Антверпені 
Далеко не кожен знає, що 80% усіх необроблених алмазів проходить саме через Антверпен. А от злочинці добре поінформовані. У результаті в місті сталося чимало крадіжок дорогоцінного каміння. Проте цей злочин вирізняється з-поміж інших як за технікою виконання, так і за сумою викраденого.
Трофей виявився настільки великим, що нападники ледве змогли його винести. Зі 160 сейфів-сховищ алмазної біржі було спустошено 123. Спланував цей зухвалий злочин Леонардо Нотарбартоло, злодій із 30-річним кримінальним стажем. 
Пограбування планували кілька років, у ньому безпосередньо взяли участь чотири особи. Бандити ще за три роки до злочину орендували офіс у тій самій будівлі, де розташовувалася й сама біржа. Завдяки фіктивній компанії зловмисники отримали доступ до магнітних ключів. Сам Леонардо удавав із себе торговця діамантами, створивши відповідну репутацію. Злодій зустрічався з потенційними клієнтами, укладав угоди — ніхто й гадки не мав, що це підставна особа.
15 лютого 2003 року під час вихідних зловмисники заклеїли об'єктиви відеокамер і підмінили касети, щоб приховати свої дії. Хоча сховище було захищене десятьма видами технічних засобів охорони, зокрема інфрачервоними й магнітними датчиками та замком зі 100 мільйонами комбінацій, злодії все ж якимось чином проникли всередину. Поліція так і не змогла з'ясувати, як саме бандитам вдалося обійти захист. Грабіжники неспішно обчистили майже всі сейфи, а забрати весь уміст просто не змогли — уся підлога була всипана діамантами. Коштовності належали 70 приватним особам та організаціям.
До розслідування долучилися найкращі детективи. Уже за день Леонардо Нотарбартоло заарештували. Спіймали й його спільників — дружину та нідерландське подружжя. У них знайшли речові докази у цій гучній справі. А от самі діаманти на суму 100 мільйонів доларів так і не знайшли. Нотарбартоло наразі відбуває тривалий термін у в'язниці. Цікаво, що на суді він заявив, ніби їх найняв якийсь єврейський торговець, а вкрали вони лише частину діамантів — на суму 20 мільйонів доларів. Мовляв, до їхнього приходу частина сейфів у сховищі вже була порожньою. Нотарбартоло вважає, що його підставили, зробивши банду частиною великої махінації зі страховкою. Поліція не повірила в цю версію і згодом затримала ще трьох спільників.
3. Пограбування банку «Юнайтед Каліфорнія» 
Ця історія сталася у вже далеких 1970-х роках. На сьогодні вартість викраденого оцінюють у 100 мільйонів доларів. У ті роки це було рекордне пограбування. Грабіжників з Огайо було семеро, керував ними Еміль Дінсіо.
Банда під назвою «Лагуна Нігел» увірвалася до одного з банків мережі «Каліфорнія Юнайтед». Нападники швидко обчистили сейф. Точний уміст сховища був невідомий, тому суму викраденого вдалося підрахувати лише приблизно. У підсумку ФБР заарештувало злочинців, оскільки ті не змогли зупинитися й знову вийшли на справу. Згодом один із грабіжників описав ці події у книжці «Суперзлодій».
4. Британський банк Близького Сходу 
У 1970-х роках Організація визволення Палестини (ОВП) розгорнула активну терористичну діяльність. Арабы під проводом Ясіра Арафата прагнули відвоювати собі частину землі для проживання в Палестині. ОВП вела справжню війну, яка потребувала чималих коштів. У ті роки в Лівані вирувала громадянська війна, тож у країні запанував цілковитий хаос. Тоді бойовики ОВП пограбували понад десять банків, найвідомішим із яких став Британський банк Близького Сходу.
Терористи змогли винести звідти 25 мільйонів доларів у вигляді золота, валюти, акцій та коштовностей. Щоб дістатися сховища, нападники навіть випідірвали стіну банку. Над сейфом працювали спеціально запрошені з Корсики фахівці. Викрадені акції з часом продали назад їхнім же власникам.
5. Крадіжка в аеропорту Схіпгол 
Ця крадіжка діамантів є найбільшою в історії. Тоді злодії змогли поцупити дорогоцінного каміння приблизно на 118 мільйонів доларів. При цьому точну вартість діамантів оцінити складно, оскільки чимало з них були необробленими. Це передбачає лише приблизну оцінку й створює додаткові труднощі під час пошуку.
Хоч чимало знаменитих крадіжок вирізняються витонченим задумом і майстерним виконанням, у цьому разі грабіжники діяли напролом. За місяць до злочину банда з чотирьох чоловіків викрала уніформу обслуговчого персоналу та вантажівку. Завдяки цьому до останньої миті злодії не привертали до себе уваги на охоронюваній території аеропорту Амстердама. 25 лютого 2005 року планувалося відправити цінний вантаж до Антверпена. На очах у всіх бандити, погрожуючи пістолетом водієві вантажівки, змусили того вийти. Нападники сіли в авто з діамантами й зникли. З огляду на те що вантажівку обрали невипадково, поліція запідозрила витік інформації зсередини. Це був уже не перший випадок, коли захищений термінал аеропорту не зміг протистояти злочинцям. Тож власники викраденого каміння цілком логічно ставлять запитання щодо рівня охорони. І хоча під час розслідування заарештували кількох осіб, знайти викрадене досі не вдалося.
6. Найтсбрідж Банк 
Опісля того як Валеріо Віччеї втомився переховуватися від поліції за свої 54 збройні пограбування, у 1986 році він переїхав із рідної Італії до Великої Британії. Бандит вирішив продовжити свою діяльність уже в новій країні. Він прийшов до Найтсбрідж Банку з проханням перевірити орендований осередковий сейф. Дорогою до нього Віччеї знешкодив охоронця. У цьому злодієві допоміг керуючий, який через кокаїнову залежність потрапив у гачок до італійця. На сховище повісили табличку про тимчасову перерву в роботі. Керуючий змінив охорону та вивів з ладу камери спостереження. Нападники спокійно обчистили фінансову установу, забравши з собою 60 мільйонів фунтів стерлінгів. За нинішніми цінами ця сума зросла втричі.
Про пограбування правоохоронці дізналися лише через годину, і цього часу злодіям вистачило, щоб зникнути з місця злочину. У слідчих був тільки фрагмент відбитка пальця. В Інтерполі з'ясували, що він належав саме Віччеї. Валеріо встиг утекти до Латинської Америки, а от усіх його спільників в Англії заарештували. Утім, чуття зрадило бандита — він вирішив повернутися до Англії за своїм улюбленим «Феррарі» та особисто простежити за його відправленням.
Поліція затримала зухвалого грабіжника, і суд засудив його до 22 років ув'язнення. Слідчим вдалося повернути лише 10 мільйонів, решта грошей осіла десь у Південній Америці. Вийшовши на свободу, 45-річний злодій не покинув кримінального шляху й загинув у перестрілці в 2000 році, коли їхав на чергове пограбування банку. Гроші не мали для нього вирішального значення — самі пограбування та слава стали для Віччеї своєрідним наркотиком.
7. Загадковий багдадський злодій 
У 2007 році в Багдаді було скоєно пограбування приватного банку «Дар-ес-Салаам». Коли працівники вранці прийшли на роботу, то виявили, що двері установи відчинені, сейф незамкнений, а всі гроші з нього зникли. Разом із 282 мільйонами доларів щезли й троє охоронців. Ця колосальна сума перевищує бюджети деяких бідних країн. Це пограбування викликає більше запитань, ніж відповідей. Незрозуміло, чому в банку опинилася така величезна сума саме в доларах, а не в місцевій валюті.
Як грабіжники змогли вивезти стільки грошей і залишитися непоміченими? Можливо, злодіям сприяла місцева поліція, яка провела їх через блокпости. У результаті зловмисників так і не спіймали. Варто зауважити, що Ірак посідає перше місце у світі за кількістю грошей, які зникають під час пограбувань банків. Щомісяця тут викрадають щонайменше 1 мільйон доларів.
8. Бостонський музей 
18 березня 1990 року двоє чоловіків у поліцейській формі переконали охоронців Музею образотворчих мистецтв у Бостоні, що прибули на виклик. Мовляв, спрацювала сигналізація, тож потрібна перевірка залів. Охоронці всупереч службовим інструкціям пустили візитерів до музею. Грабіжники одразу ж надягли на охоронців кайданки й відвели їх до підвалу. При цьому бандити навіть не мали при собі зброї. Протягом наступних 81 хвилини нападники вибрали 12 полотен, які їм найбільше припали до душі, і винесли їх разом із плівками камер спостереження.
Суму викраденого оцінюють у 300 мільйонів доларів — серед шедеврів були полотна Вермеєра та Рембрандта. Поліція не змогла знайти жодних слідів зловмисників. Щоправда, у 1994 році якийсь анонім запропонував повернути картини за винагороду у 2,6 мільйона доларів в обмін на гарантію відмови від подальшого переслідування. Утім, історія із цією запискою так нічим і не закінчилася.
Поліції залишається тільки припускати, що пограбування скоїли аматори. Річ у тім, що вони доволі недбало поводилися з картинами, а найцінніші шедеври взагалі залишили недоторканними. Сьогодні призначено винагороду в 5 мільйонів доларів за будь-яку інформацію про викрадені картини. Влада навіть пообіцяла не притягати до відповідальності їхнього нового власника.
9. Викрадення облігацій 
Це пограбування на тихій вулиці Лондона скидалося б на звичайний вуличний напад, якби не одне «але». 58-річний кур'єр Джон Ґоддард у своєму кейсі перевозив цінні облігації на суму 292 мільйони доларів. Ці чеки належали банку англійської скарбниці та житлово-будівельним підприємствам. Суть таких облігацій у тому, що їхнім власником вважається той, хто тримає їх у руках, — тобто це фактично готівка. Ґоддарду приставили ніж до горла й відібрали кейс.
Згодом поліція заарештувала Кейта Чізмана, якого ув'язнили на 6,5 року. Виконавцем же злочину вважають Патрика Томаса, якого згодом знайшли застреленим у голову. У результаті поліція затримала банду злодіїв, лише двоє злочинців залишилися невідомими для правоохоронців. Дивовижним залишається факт, що одне з найгучніших пограбувань сучасності було скоєне на звичайній темній вулиці за допомогою звичайнісінького ножа.
10. Центральний банк Іраку 
Це пограбування знову пов'язане з Іраком — країною, де зникнення грошей із банку вже нікого не дивує. Зазвичай злочини такого штибу потребують кропіткого планування й застосування сили. Проте в цьому випадку пограбування виявилося водночас і простим, і надзвичайно ефективним. Річ у тім, що правитель Іраку Саддам Хусейн із часом почав вважати всю країну власною вотчиною. А Центральний банк Іраку сприймав як особисте сховище своїх статків.
Рано-вранці 18 березня 2003 року — лише за кілька годин до початку військової кампанії проти країни — в офісі головного фінансового інституту з'явився молодший син Саддама Хусейна з найближчим помічником диктатора. Вони вимагали видати їм 900 мільйонів доларів та 100 мільйонів євро. Замість офіційних документів візитери надали лише особистий наказ Саддама Хусейна про видачу необхідної суми. Банкіри вирішили, що особисті розпорядження глави держави краще виконувати, ніж обговорювати. Посланці диктатора відмовилися повідомити, навіщо їм стільки грошей і куди їх везтимуть. Упродовж двох годин банк вантажив готівку, яка зрештою вмістилася у трьох вантажівках. Ще до початку робочого дня викрадачі поїхали геть із мільярдом доларів. А це ні багато ні мало — чверть усіх валютних резервів Іраку.
Банкіри повідомляли, що й раніше Хусейн та члени його родини зверталися по готівку до банків, однак робили це зрідка, та й суми не перевищували 5 мільйонів доларів. Американці вважають, що така колосальна сума знадобилася диктаторові, аби в разі поразки у війні скористатися нею вже за кордоном. Проте Хусейна спіймали й стратили, а згодом було вбито й його сина. І тоді стало незрозуміло, хто ж саме забрав решту статків. Нова влада змогла знайти лише 650 мільйонів доларів, які були приховані в таємнику в палаці колишнього вождя. Решту грошей так і не знайшли. Кажуть, їх вивезли до Сирії.
