Що таке снафф-відео і як не стати його головним героєм (7 фото)

Хоч як це сумно, але історія людства — це хронологія воєн, переслідувань і справжніх геноцидів. Цього вистачало у Середньовіччі, не бракує й у 21 столітті. Різниця лише в тому, що раніше люди не надто ефективно монетизували насилля. Ніхто й гадки не мав, що на найтемніших та найпокрученіших пристрастях можна озолотитися. Чому ж снафф-відео зі сценами болю, насильства та вбивств стало таким затребуваним у сучасному «прогресивному» суспільстві?





Із словом «снафф» часто виникає плутанина. Річ у тім, що так називають і нюхальний тютюн. Утім, із жорстоким відео цей заборонений у деяких країнах ЄС продукт ніяк не пов'язаний. Філологи вважають, що снафф-відео отримало свою назву завдяки сленговому виразу «to snuff». Його у 19 столітті використовували кримінальні угруповання Лондона у значенні «заплановане вбивство». А пряме значення цього словосполучення — «загасити свічку».



Чарльз Менсон

Першопрохідцем цього моторошного жанру вважають Чарльза Менсона, ватажка секти «Сім'я Менсона». Саме він у 60-х першим почав знімати й колекціонувати реальні вбивства. Уж у 70-х снафф здобув популярність серед творчої еліти. Відео та фото з розправами надихали режисерів багатьох тогочасних хорорів.

Невдовзі з'явилися й перші маніяки, які знімали фото та відео знущань і вбивств «на згадку». Але це явище тоді ще не було комерційним. Монетизація снафф-відео прийшла разом із епохою інтернету. А з появою криптовалют стали можливими анонімні розрахунки між творцями такого контенту та його споживачами. Так званий даркнет став притулком для поціновувачів снаффу, і вибір роликів та фото там просто величезний.

Снафф-відео в наші дні

Хоч даркнет і вважають осередком снаффу, знайти подібні відео можна де завгодно, навіть на YouTube. Бойовики різних радикальних угруповань часто викладають ролики зі знущаннями над жертвами у найвитонченіший спосіб. Звісно, такий контент відстежують і видаляють, але повністю позбутися його поки що неможливо.





Існують хостинги, які свідомо не блокують шокуючий контент з тією чи іншою метою. Найчастіше за допомогою моторошних кадрів демонструють нелюдськість певних угруповань чи рухів. Це єдиний позитивний момент подібної продукції — звірства не мають бути забуті. Водночас не варто забувати про давнє мистецтво маніпулювання масами за допомогою фейків.

Зйомка та розповсюдження снафф-відео — це справа, що вимагає великої обережності. Існує три види подібного контенту: випадкове відео, постановочне відео та реальне снафф-відео. Як ви вже здогадалися, найрідкіснішим і найціннішим вважають саме останній вид.



Випадкове відео — найпоширеніший продукт. Його зазвичай знімають випадково, і воно рідко буває високої якості. Це записи з відеореєстраторів транспортних засобів, камер спостереження чи мобільних гаджетів. Сюди ж належать записи катувань і страт, влаштованих ісламськими терористами, наркокартелями та японською якудзою.

Постановочне снафф-відео — це дуже широке поняття. Сюди зараховують як наївні приватні імпровізації, так і цілком професійні матеріали, що навіть претендують на художність. Створюючи такий снафф, автори виявляють бурхливу і часто збочену фантазію, використовують грим, спецефекти та навіть комп'ютерну графіку. Справжні поціновувачі «жорсткого контенту» одразу розпізнають такі відео, тому продаються вони вкрай погано.



Актора готують до чергової постановочної сцени

Засуджувати таке відео немає сенсу — це все одно що воювати з вітряками. Варто розуміти, що такий снафф нічим не відрізняється від хорору «Кошмар на вулиці В'язів», який крутять у кінотеатрах. А от із реальним снафф-відео все інакше. Умови його створення бувають різними. Це не завжди художній продукт. Часто головна мета зйомки — позбавити жертву життя.

Хто стає героями реального снафф-відео

Для зйомок справжнього снаффу збирається група з 3–4 осіб. Вони виконують роль сценаристів, режисерів і вбивць. Хоча вбивство у цьому випадку — зовсім не акторська гра, а моторошна реальність. Головний герой відео, найчастіше дитина або жінка, зазвичай до самого кінця не розуміє, що відбувається.



Початок відео здається цілком невинним. Це може бути зустріч у кафе чи парку, випадкове знайомство або інші сюжети. Жертва вважає це грою й гадки не має, чим завершиться зйомка. Як не дивно, серед жертв є й ті, хто пішов на це свідомо й знає фінал. Це люди з психічними розладами або важкою депресією.

Найчастіше у тенета злочинців потрапляють незаможні самотні люди та діти-сироти. Вони легко погоджуються на зйомки за гроші, а головне — їх ніхто не шукає. Хоч як це дивно, у ролі жертви іноді опиняється й один із самих убивць — для нього це стає неприємною несподіванкою.

У США ФБР щороку блокує роботу десятків сайтів, які розповсюджують снафф-відео. Проте вони ростуть як гриби після дощу. Якщо вам чи вашим родичам або знайомим пропонують знятися в гостросюжетному фільмі й обіцяють чималі гроші, це привід насторожитися.



Також не рекомендується обговорювати відео із вбивствами. Часто творці такого контенту розпитують користувачів, чи сподобався їм ролик. Закінчитися це може сумно: той, хто залишив відгук, ризикує стати кандидатом на роль у кривавому фільмі зі смертельним фіналом.