«Психи не вибухають»: як знімали культовий фільм «Від заходу до світанку» (16 фото)
«Від заходу до світанку» ніколи не був фільмом першого ешелону: він не володів умами широкого загалу кіноманів, його не розбирали на деталі критики й він не підривав бокс-офіс. Проте ті з нас, кому ця кривава вакханалія припала до душі, назавжди зберегли стрічку в своєму серці. Пропонуємо віддати належне цьому вампірському шаленству та запрошуємо вас за лаштунки його створення. 
Сценарій в обмін на вухо 
Квентін Тарантіно та його скажені пси. Кадр зі зйомок.
Історія створення «Від заходу до світанку» бере початок у 90-х і безпосередньо пов'язана з дебютним фільмом Квентіна Тарантіно «Скажені пси», а точніше — із зустріччю на його знімальному майданчику.
У далекому 1992-му до роботи над «Псами» Квентіну вдалося залучити Роберта Куртцмана — майстра візуальних ефектів, який працював над стрічками «Хижак», «Кошмар на вулиці В'язів 3», «Зловісні мерці 2», «Фантазм 2» та «Хелловін 4». Як відомо, Тарантіно обожнює подібне кіно (усе завдяки своїй молодості у відеопрокаті), тож залучити у своє розпорядження такого фахівця було для нього справою принципу. Якщо хочете, кіноманським пунктиком. 
Куртцман та Інглунд на зйомках фільму «Кошмар на вулиці В'язів 3: Воїни сну».
Щоправда, виникає запитання: навіщо в «Скажених псах» знадобився майстер практичних ефектів?
У сцені з відрізанням вуха, яке виготовив саме Куртцман. Роботи для такого досвідченого майстра було хіба на пару годин, тому до титрів фільму він просто не потрапив. За Тарантіно залишився борг, по який Куртцман прийшов через 2 роки, коли на екрани вийшов «Кримінальний чтиво». Критики та глядачі тоді носили Квентіна на руках, тож майстер з виготовлення вух резонно вирішив, що час кувати залізо, поки гаряче. 
На знімальному майданчику фільму «Кримінальне чтиво».
І вигадав він ось що. Куртцман мав у запасі власноруч написану коротку історію про вампірів, яку прагнув розвинути в повноцінний сценарій. Ну а Квентіну випав обов'язок цей сценарій написати. На рахунок боргу.
Так завдяки відрізаному вуху й народився сценарій «Від заходу до світанку» за авторством Квентіна. 
Режисер Ренні Гарлін зі Сталлоне та Рукером на зйомках «Скелелаза».
До проєкту одразу почали виявляти інтерес вельми успішні режисери, серед яких були Тоні Скотт та Ренні Гарлін. Так, той самий Гарлін, який колись знімав досить непогані бойовики: чудовий триквел «Кошмару на вулиці В'язів», достойний другий «Міцний горішок» та незабутній «Скелелаз» — саме його рук справа. Сценарієм, судячи з усього, був вельми задоволений і сам Тарантіно, який збирався зайняти режисерське крісло.
Проте невдовзі Гарлін і Скотт відійшли від справ. А Тарантіно, який написав одну з головних ролей під себе, все ж вирішив зосередитися на акторській грі. Тому біля керма проєкту він поставив свого друга та колегу Роберта Родрігеса.
Кастинг акторів 
Фото зі зйомок «Від заходу до світанку».
Із роллю одного з братів Гекко — Річі — все було зрозуміло від початку: її під себе написав сам Тарантіно. Погодьтеся, не щодня вдається вигадати та втілити на екрани образ запеклого мерзотника. А от роль другого брата — Сета — міг зіграти хтось із улюблених акторів Тарантіно, з якими він працював у попередніх стрічках. Серед претендентів були Тім Рот, Джон Траволта, Майкл Медсен, Стів Бушемі та Крістофер Вокен. На жаль, усі вони на той момент вже були задіяні в інших проєктах. 
Джордж Клуні в ролі Дага Росса у серіалі «Швидка допомога».
Кадрове рішення знайшли у несподіваному місці: в лікарні. Тарантіно згадав, що роком раніше на зйомках епізоду серіалу «Швидка допомога» (24-та серія першого сезону) він працював із молодим актором Джорджем Клуні, який чудово підходив на роль Сета. У його призначенні на роль Квентін вбачав ще й кумедну іронію: актор, який ще недавно рятував людей у ролі лікаря швидкої допомоги, міг стати тим, хто відправлятиме людей до цієї самої лікарні. Чи то інших кандидатів вже не залишалося, чи то Квентіну й справді припала до душі ідея перетворення лікаря на ката, але головну роль зрештою отримав Клуні. Для нього це була перша головна роль у голлівудському кіно.
Не менш цікавою є історія потрапляння до проєкту Сальми Гаєк, чия роль була хоч і невеликою, але надзвичайно яскравою. 
Сальма Гаєк та Антоніо Бандерас у промофотосесії фільму «Відчайдушний».
Гаєк потрапила в поле зору Квентіна після фільму «Відчайдушний», де мексиканська красуня зіграла з Антоніо Бандерасом. І нехай у «Від заходу до світанку» її партія була значно скромнішою, Тарантіно бачив у ролі звабливої танцівниці саме її. Він навіть змінив ім'я цієї героїні спеціально під Гаєк. У сценарії її звали Death Blond («Смертоносна блондинка»), і з призначенням на роль пекучої брюнетки Сальми виникла об'єктивна потреба обрати щось інше. Квентін зупинився на гучному Santanico Pandemonium. Не повірите, але це ім'я — назва мексиканського треш-жахітника «Пекельне пекло сатани», що в оригіналі звучить саме як «Santanico Pandemonium».
Як не дивно, ані ексклюзивний вибір на роль саме Гаєк, ані героїчні ретро-пошуки ефектного імені для персонажа не спокусили Сальму: отримавши пропозицію зіграти у стрічці, акторка її швидко відхилила. І все через панічний страх змій.
Проте у своєму бажанні залучити саме Гаєк Квентін був непохитним. Не бажаючи миритися з відмовою, він пішов на хитрість і заявив акторці, що на роль Сантаніко претендувала сама Мадонна, з якою Квентін і Родрігес працювали над стрічкою «Чотири кімнати». Гаєк була заінтригована: не щодня вдається обійти саму королеву поп-сцени. Пропозицію вона прийняла і, аби впевнено виглядати під час танцю з пітоном на плечах, пройшла двомісячний курс терапії з подолання герпетофобії. 
Сальма Гаєк в образі Сантаніко Пандемоніум.
До речі, про танець. Якщо терапії проти змій Сальма присвятила цілих два місяці, то постановці танцю — жодної хвилини. Так-так, уся сцена стриптизу — суцільна імпровізація. Такий самий вільний підхід Родрігес використав через 10 років у «Місті гріхів»: танець Альбы теж повністю імпровізований.
Але, звісно, були й ті, кого ні шукати, ні вмовляти не довелося. Для Гарві Кейтеля, який виконав роль батька Джейкоба, це був уже третій спільний проєкт із Тарантіно. А Денні Трехо та Чіч Марін (який зіграв у стрічці одразу три ролі) взагалі стали талісманами Родрігеса. Починаючи з «Від заходу…» вони з'являються практично в кожному його фільмі.
Відсилання 
Едгар та Алан Фроги, кадр із фільму «Пропащі хлопці» (1987).
Почнемо з прізвища головних (анти)героїв — братів Гекко. «Гекко» буквально перекладається як «гекон». Можливо, не надто витончено, але прагнення заховати у стрічці відсилання до улюбленого кіно було куди важливішим. Адже брати Гекко були названі на честь братів Фрогів («Лягушів») із «Пропащих хлопців» — культового вампірського фільму 1987 року.
Знайшлося у стрічці місце й для Джона Карпентера. Будучи великим шанувальником творчості цього режисера, Роберт Родрігес заховав великодку до його фільму «Напад на 13-ту дільницю». Син проповідника, якого зіграв Гарві Кейтель, носить футболку з написом Precinct 13 — «Дільниця 13». 
Марлон Брандо в образі полковника Куртца.
Опосередкований вплив на стрічку мав і монументальний «Апокаліпсис сьогодні» Френсіса Форда Копполи. За словами Роберта Родрігеса, інтер'єр зловісної забігайлівки «Кручена цицька» (Titty Twister) натхнений обителлю полковника Куртца. До речі, збудували цей дивовижний заклад із нуля в каліфорнійській пустелі.
А ось ця великодка — мабуть, найулюбленіша. Пам'ятаєте, як Сет вискочив ненадовго перехопити щось їстівне, а Річі залишився в номері придорожнього мотелю сам і звірячо вбив заручницю? Так от, Клуні купив не що інше, як бургери Big Kahuna. Ті самі бургери, які їв Джулс у «Кримінальному читві». Що вельми красномовно натякає: герои обох фільмів живуть в одному кінематографічному всесвіті. 
Том Савіні на зйомках «П'ятниці, 13-го» (1980).
Та, мабуть, головним ґік-досягненням тандему Родрігеса й Тарантіно можна вважати залучення на майданчик справжніх ікон кінематографа 70–80-х. Це й Том Савіні — визнаний ґуру візуальних ефектів, який працював над «П'ятницею, 13-м» та зомбі-горорами, і зіграв тут Секс-Машину. 
Джон Саксон та Гезер Лангенкамп, кадр із «Кошмару на вулиці В'язів».
І Джон Саксон (який зіграв агента ФБР). Його Квентін і Роберт боготворили завдяки картині «Вихід дракона» з Брюсом Лі (ну а ми знаємо його за роллю батька Ненсі у фільмі «Кошмар на вулиці В'язів»). 
Події фільму «Від заходу до світанку 2: Криваві гроші Техасу» розгортаються паралельно з першою стрічкою.
Вийшовши на екрани в січні 1996 року, «Від заходу до світанку» не став касовим хітом: у прокаті тоді панували «Джуманджі» та «12 мавп», тож на долю вампірів припали мізерні 25 мільйонів доларів.
Але той приголомшливий стиль та атмосфера, колоритні персонажі й ураганний темп не могли залишити шанувальників байдужими. Стрічка виборола вісім номінацій на премію «Сатурн», здобувши статуетку в категорії «Найкращий фільм жахів». Невдовзі у картини з'явилася ціла армія відданих фанатів: це був хоч і не карколомний, але безперечний успіх.
Звісно ж, усе хоч трохи успішне кіно отримує продовження. Щоправда, «Від заходу…» дещо розірвав шаблони. У 1998-му картина отримала мідквел «Від заходу до світанку 2: Криваві гроші Техасу» (головну роль у якому зіграв Т-1000 Роберт Патрік), а ще через рік — приквел «Від заходу до світанку 3: Дочка ката».
А от справжнє продовження вийшло у 2001-му, і це був шутер із виглядом від третьої особи. У грі «Від заходу до світанку» гравець стає учасником подій, які відбуваються одразу після фіналу фільму 1996 року. За сюжетом, Сета Гекко схопили й ув'язнили в танкері-тюрмі, що дрейфує біля узбережжя Орлеана. Одержимі помстою, на судно проникають вампіри, тож Сету доводиться пробиватися до свободи крізь орди кровожерливих потвор.
На Metacritic гра отримала оцінку 58/100. Вище середнього. 
Сантаніко Пандемоніум зразка 2014 року.
А через 10 років історія про вампірів ожила на телебаченні: 11 березня 2014-го відбулася прем'єра пілотного епізоду серіалу «Від заходу до світанку», який за власним сценарієм поставив Роберт Родрігес. Загалом телеадаптацію зустріли хоч і без особливого захоплення, проте досить тепло. На Rotten Tomatoes серіал має 78% позитивних відгуків зі 100. 
