12 міфів про виживання, які становлять реальну небезпеку (13 фото)
У порадах про те, як вижити в екстремальних ситуаціях, нині браку немає. Численні телешоу, кінострічки, профільні форуми та спеціалізована література старанно забезпечують нас інформацією, покликаною врятувати життя у найнебезпечніші моменти.
Як виявилося, не усіх порад, які ми звикли вважати класикою виживання, варто дотримуватися в реальному житті.
1. Висмоктування отрути з рани після укусу змії
У разі укусу змії отрута розноситься кровотоком стрімко. Можна з упевненістю стверджувати, що висмоктування отрути жодним чином не вплине на перебіг отруєння, особливо якщо з моменту укусу минуло кілька хвилин.
Під час укусу змії висмоктування може лише поставити під загрозу життя та здоров'я людини, яка надає допомогу, якщо у неї в роті є пошкодження. Ще безглуздіший спосіб допомоги — висмоктування отрути самому собі. У такому разі найменша мікротравма на слизовій оболонці рота лише прискорить поширення отрути.
2. Прикинутися мертвим під час зустрічі з хижаком
Багато джерел, які претендують на максимальну достовірність, пропонують уникати нападу звірів, прикинувшись мертвим. Насправді ж, упавши як підкошений на землю при вигляді ведмедя, вовка чи тигра, ви можете тільки погіршити ситуацію.
Більшість хижаків за своєю природою дуже допитливі, тож ваша дивна поведінка під час зустрічі лише викликає в них живий інтерес. Тварина, найімовірніше, схоче дослідити невідомий об'єкт, а наслідки такого контакта можуть быть найнепередбачуванішими. Набагато правильніше — просто піти, не роблячи різких рухів. Тварина рідко розглядає людину як здобич і зазвичай просто хоче вас налякати.
3. Обов'язковий пошук їжі
У більшості телешоу та пригодницьких книжок людина, опинившись у дикій природі, одразу ж починає шукати прожиток, аби не померти з голоду. У реальності така тактика лише прискорить фатальний кінець. Їжа в життєзабезпеченні людини перебуває не на першому і навіть не на другому місці, тому свій порятунок краще починати не з пошуку харчів.
Без їжі людина може прожити кілька тижнів, а вот без води — не більше ніж 3 дні. Що ж до холоду чи спеки, то вони й поготів здатні вбити за пару годин. Саме тому насамперед слід шукати питну воду та укриття від негоди.
4. Використання соку рослин для пиття
Багато авторів посібників з виживання у дикій природі рекомендують пити сік рослин, щоб утамувати спрагу. Це чудовий спосіб поповнити запаси вологи в організмі, але тільки не для людини, яка досі й очі не бачила цих представників флори. Ви здивуєтеся, коли дізнаєтеся, скільки смертельно отруйних рослин як дві краплі води схожі на їстівні.
Помилка може дорого коштувати. Навіть якщо сік не виявиться смертельним, він може спричинити сильне отруєння з блювотою і, як наслідок, зневоднення організму. А далі загибель безпорадної людини від спраги та виснаження стане лише питанням часу.
5. Визначення сторін світу за мохом
Спосіб орієнтування на місцевості, відомий усім ще зі шкільних уроків природознавства, виявився неймовірно живучим міфом. Страшно навіть уявити, скільки мандрівників і бідолах, які потрапили в біду, припустилися помилки, намагаючись знайти мох на скелях і деревах, щоб визначити сторони світу.
Настав час відкрити правду: мох росте не там, де північ, а там, де для нього створені найсприятливіші умови. На ріст моху впливають вологість, рівень освітлення, температура повітря, але аж ніяк не сторони світу. Якщо ви витратите трохи часу на прогулянку з компасом у найближчому парку чи лісосмузі, то з подивом дізнаєтеся, що з південного боку пенька моху може бути значно більше, ніж із північного.
6. Харчування «підніжним кормом»
Найпопулярнішими сюжетами будь-якого телешоу про виживання є ті, що пов'язані з поїданням неїстівного. Що тільки не тягнуть до рота учасники передач, аби підняти рейтинги. Деревна кора, листя, бульби, комахи і навіть падаль — чого тільки не зробиш заради шоу.
Найстрашніше те, що деякі глядачі вірять у поширену байку, ніби все, що їдять тварини, придатне і для людини. Це дуже небезпечна омана, яка багатьом коштувала життя. Як приклад: чимало отруйних грибів, наприклад мухомори та бліді поганки, залюбки їдять олені й лосі. Чи варто казати, до чого подібні «ласощі» призведуть у випадку з людиною.
7. Удар в ніс акулі
Пасажири, які вижили під час кораблетрощі чи авіакатастрофи у південних широтах, нерідко стають жертвами акул. Сьогодні можна почути безліч порад щодо того, як оборонятися від безжальних морських хижаків. Найчастіше радять бити акулу з усієї сили просто в ніс. Мовляв, після такого удару риба спантеличиться й дасть вам спокій.
Давати такі поради можуть лише ті, хто ніколи не стикався з акулами в їхній рідній стихії. Ділянка морди цієї риби, удар по якій може завдати їй дискомфорту, вкрай мала, а сама акула рухається у воді з блискавичною швидкістю. Промахнувшись і вдаривши кулаком у тулуб акулы, людина отримає глибоке розсічення про її шорстку, як великий наждак, шкіру, а кров із ран лише привабить інших акул.
У разі нападу акули експерти рекомендують виставити між собою та пащею риби якийсь твердий підручний предмет, а якщо такого немає — намагатися пошкодити хижачці очі чи зябра, адже це дві дійсно вразливі ділянки її тіла.
8. Добування вогню за допомогою паличок
Поки життя не підкине скрутну ситуацію, мало хто пробує добути вогонь тертям двох паличок. А даремно, адже це позбавило б марних і навіть небезпечних ілюзій. Добути вогонь тертям у лісі не просто складно, а практически неможливо.
Для демонстрації цього способу виживальники в шоу використовують спеціально заготовлені палички та ідеально висушену тирсу й мох, яких у дикій природі знайти просто неможливо. Тому, маючи запас сірників чи запальничку, у глушині краще розраховувати лише на них і пильно берегти ці джерела вогню від пошкодження та втрати.
9. Кип'ятіння робить воду безпечною
Кип'ятіння — чудовий спосіб знищити мікроорганізми, зокрема й небезпечні для людини. Однак нагрівання води до кипіння не позбавляє від інших забруднень, особливо хімічних. Невідоме джерело у лісі чи горах може становити загрозу для здоров'я і містити будь-які хімічні сполуки, зокрема солі миш'яку чи радіоактивні речовини.
Ви не зможете очистити таку воду від хімічних домішок, тому варто запам'ятати: воду слід брати за можливості там, де є сліди її вживання людьми. Зробити воду трохи чистішою допоможе саморобний фільтр із кількох шарів тканини, через який її варто процідити перед кип'ятінням.
10. Поїдання снігу — хороший спосіб утамувати спрагу
Як не дивно це звучить, але їсти сніг замість пиття води — украй невдала ідея в екстремальних умовах. Річ у тім, що організму доведеться витратити чимало цінної енергії, аби розтопити сніг і перетворити його на воду.
Поїдання снігу — найкоротший шлях до замерзання, особливо якщо людина знесилена, виснажена або поранена. Але що робити, якщо довкола лише сніг? Усе просто: перед вживанням його потрібно розтопити, якщо, звісно, є така можливість.
11. Алкоголь зігріває
Цей міф — один із найнебезпечніших, і на його рахунку чимало жертв. Спиртне лише створює ілюзію припливу тепла через розширення судин. Але за це доводиться платити значно швидшою втратою тепла і, як наслідок, зниженням шансів на виживання.
Окрім цього, алкоголь притупляє відчуття небезпеки й присипляє пильність, що в надзвичайних ситуаціях вкрай небезпечно. Тому якщо ви опинилися в лісі, горах чи відкритому морі з пляшкою віскі або спирту, краще приберегти її для дезінфекції чи розведення вогню, а зігріватися ефективнішими способами.
12. Розтирання допомагає при обмороженні
Вуха, ніс, а також пальці рук і ніг за низьких температур перебувають у зоні найбільшого ризику. Ймовірність їх обмороження завжди дуже висока, але при цьому є ризик ще й погіршити стан недолугими діями. Нам завжди вселяли думку, що розтирання замерзлих ділянок тіла — найкращий спосіб їх зігріти. Проте на практиці це призведе до ще сумніших наслідків.
Розтирання обморожених тканин призводить до їх пошкодження і жодним чином не сприяє зігріванню. На морозі найкращий спосіб зігріти обморожені частини тіла — укутати їх у теплу тканину та обкласти пляшками з теплою (але в жодному разі не гарячою!) водою.
Ми навели лише кілька прикладів небезпечних для виживання оман. Насправді таких міфів сотні, й в епоху інтернету вони плодяться швидко як ніколи. У мережі дурниці взагалі поширюються блискавично і майже завжди знаходять сприятливий ґрунт.











