На Олімпіаді 1968 року в Мехіко Дік Фосбері виграв золото, стрибаючи спиною до планки. Прийом, який тоді виглядав незвично, тепер знають як фосбері-флоп.
Фосбері почав шукати свій спосіб ще школярем, за кілька років до Олімпіади. Він розбігався по дузі, розвертався спиною до планки та прогинався над нею, а потім переносив ноги й приземлявся на спину. У Мехіко висоту 2,24 метра він узяв з третьої спроби — це був олімпійський рекорд.
Чотири роки потому, на Олімпіаді 1972 року в Мюнхені, його технікою користувалися вже 28 із 40 учасників чоловічих стрибків у висоту.
У ролику цю історію переповідають як перемогу над стадіоном, що сміявся. Сам Фосбері в інтерв'ю World Athletics згадував іншу реакцію глядачів у Мехіко: вони настільки здивувалися, що перестали шуміти й мовчки стежили за стрибками.















