Тріумфальна арка без жодного цвяха: як 1400 років стоїть найбільше цегляне склепіння світу, що пережило імперії та війни (14 фото)

Стародавнє місто Ктесифон, розташоване на берегах Тигра приблизно за 35 кілометрів на південний схід від сучасного Багдада, було засноване наприкінці 120-х років до нашої ери.





Воно стало одним із найвеличніших міст пізньої стародавньої Месопотамиї та найбільшим мегаполісом світу з 570 року нашої ери аж до свого занепаду в 637 році під час мусульманського завоювання.



Єдине, що збереглося від Ктесифона донині, — це велична склепінчаста зала Такі-Кісра, яка наприкінці VI століття слугувала палацом сасанідського царя Хосрова I. Ця арка — одне з найбільших у світі однопролітних склепінь із неармованої цегляної кладки.





Ктесифон заснував Мітрідат I, цар Парфянської імперії, як царську резиденцію після приєднання Вавилонії та перемоги над греками. Під владою парфян Ктесифон перетворився на політичний і торговельний центр регіону, а до 58 року до нашої ери став столицею імперії. Поступово місто злилося зі старою елліністичною столицею Селевкією та іншими довколишніми поселеннями, утворивши космополітичний мегаполіс.



Мітрідат I

У II столітті боротьба за владу між римлянами та парфянами змушувала Ктесифон шість разів переходити з рук у руки. Під час останнього панування римляне розграбували й спустошили місто, зруйнували палаци та забрали тисячі його жителів у рабство.



У 226 році нашої ери місто перейшло до рук Сасанідської імперії, і Ктесифон знову розквітнув. Найдавніші заселені райони Ктесифона розташовувалися на його східному боці, який в арабських джерелах називається Старим містом; саме там містилася резиденція Сасанідів, відома як Білий палац.



Південна сторона Ктесифона була відома як Аспанбар, славетний своїми розкішними залами, багатствами, видовищами, стайнями та лазнями.



Хосров I

Після чергової короткочасної окупації міста римлянами сасанідський цар Хосров I повернув контроль над Ктесифоном. Згодом він розпочав будівництво великого палацового комплексу з величезною склепінчастою аркою заввишки 37 метрів і завширшки 26 метрів.



Товщина верхньої частини арки становить близько 1 метра, а стіни біля основи сягають 7 метрів завтовшки. Аж до Нового часу це було найбільше у світі безопорне склепіння.



Після того як араби захопили Ктесифон у 637 році нашої ери, вони пристосували палац під мечеть, поки ця територія поступово не занепала. До VIII століття Ктесифон витіснило новозасноване місто Багдад, а покинуті руїни Ктесифона слугували каменоломнею для видобутку будівельних матеріалів.



Подальші повені знищили всі рештки споруд, включно з Такі-Кісра, третину якої змило під час паводку 1888 року.



Вражаючі цегляні руїни Такі-Кісра — це все, що залишилося на поверхні землі від міста, яке протягом семи століть було головною столицею іранських династій.



Такі-Кісра розташована на околиці сучасного іракського міста Мадаїн (у районі Салман-Пак), приблизно за 30–35 кілометрів на південний схід від Багдада. Арка залишається єдиною видимою наземною частиною стародавнього Ктесифона, але її стан викликає серйозне занепокоєння. Північне крило, відновлене у 1970-х роках, постраждало від атмосферних опадів.



Після дощів 2020 року частина цегли, укладеної під час сучасної реставрації, почала осипатися. Експерти зазначають, що сучасні цементні латки дестабілізували оригінальну структуру. З 2026 року іракські фахівці спільно з італійськими колегами вивчають проєкт порятунку пам'ятки, а Іран також висловлював готовність допомогти в реставрації. Пам'ятка, як і раніше, відкрита для відвідування, але потребує термінових консерваційних робіт.