Сексуальні традиції вікінгів — чому старий партнер кращий за молодого (8 фото)

Важко заперечити той факт, що доба вікінгів залишила помітний слід в історії людства. Без скандинавських саг ми ніколи б не прочитали чудових книжок у жанрі фентезі та не побачили фільмів і серіалів про героїв, богів і битви. Також вікінги винайшли компас, відкрили Північну Америку та навіть вигадали гребінець. Тож не дивно, що сексуальне життя цих північних воїнів і мореплавців теж приховує чимало цікавого.





Як у вікінгів оформлювали розлучення

У скандинавському суспільстві до шлюбу та родини ставилися вкрай серйозно ще в дохристиянські часи. Розлучення у вікінгів траплялися рідко, а щоб розійтися, потрібні були дуже вагомі причини. На відміну від багатьох інших народів, у жителів півночі жінки мали чимало прав і цілком могли самі ініціювати розірвання шлюбу.



Приводом для розлучення могла стати неспроможність чоловіка в ліжку, його байдужість до сексу чи навіть різниця в темпераментах. У всіх цих випадках громада цілковито підтримувала жінку, адже сексуальне життя вважалося невіддільною частиною подружнього, і без нього щастя в шлюбі годі було й уявити.

Ритуал розлучення був складним і складався з трьох етапів. Спочатку дружина оголошувала про свій намір розійтися біля подружнього ложа, потім повторювала це на порозі родинного дому, а згодом справу виносили на «тінґ» — загальні збори громади. Чоловікові влаштовували справжній публічний допит, а йому залишалося лише стояти й червоніти від сорому.

Відтоді на нього лягала незмивна ганьба, адже нездатність задовольнити дружину позбавляла його статусу повноцінного чоловіка. Звісно, подібні претензії до своєї благовірної на «тінґу» міг висловити й розчарований чоловік.

У похід за нареченими

Розквіт держав вікінгів припав на VIII–IX століття. Населення Скандинавії в цей час стрімко зростало, міста й села розширювалися, а разом із цим виникли й певні труднощі. З'ясувалося, що чоловіків значно більше, ніж жінок, і на всіх охочих наречених просто бракувало.





Цю проблему розв'язали так само, як і багато інших. Якщо вікінгові чогось бракувало — він вирушав у військовий похід туди, де це було вдосталь, і брав бажане силою. Тож жінок почали привозити з чужих країв, куди скандинавські воїни вирушали на своїх драккарах по золото, полонених і славу.

Особливо багато красунь привозили з Британських островів — кельтські жінки мали неабиякий попит серед вікінгів. Далеко не з усіма полонянками брали шлюб — чимало з них ставали просто наложницями ярлів та уславлених воїнів. Спочатку вони були лише розвагою й не сприймалися серйозно, проте з часом їхнє становище в суспільстві зміцнювалося. Багато хто ставав справжніми берегинями вогнища та повноправними членами родин.

Молодий чи старий?

У вікінгів кожна жінка, якщо вона не була рабинею, могла сама вирішувати, за кого виходити заміж. Водночас існували певні уявлення, яких намагалися дотримуватися всі дівчата на виданні. Вважалося, що літній чоловік — вигідніший наречений, адже має чималий життєвий досвід і, зазвичай, заможний.



Яскравий приклад таких стосунків можна знайти у скандинавських сагах доби раннього Середньовіччя. В одній із них розповідається, як до королеви Інгібйорг залицялися двоє сватів — юний конунг Олав і підтоптаний конунг Геттрік. Молода жінка віддала перевагу старшому, пояснивши свій вибір тим, що Олав схожий на молоденьке деревце, яке щойно випустило перші листочки, тоді як Геттріка можна порівняти з плодовим деревом, що вже щедро родить.

Майбутнє з молодим і палким конунгом здавалося королеві непевним, а от на статечного й досвідченого Геттріка можна було покластися. Нерідко при виборі не останню роль відігравав і сексуальний досвід обранця — зрілих чоловіків вважали майстернішими та витривалішими в ліжку. Траплялося й так, що наречена взагалі не бачила сенсу в заміжжі, і через наполегливість залицяльників розгорталися справжні драми, як в історії із Сігрід Гордою.

Вірність через меч

Скандинави багато подорожували, і чоловік не завжди міг супроводжувати дружину в далекій мандрівці. У таких випадках піклування про кохану вікінг довіряв своєму найкращому другові. Той мусив дбати про жінку і, щоб оберігати її від небезпек навіть уночі, ділити з нею постіль.

Проте між жінкою та її тимчасовим захисником суворо зберігалася дистанція. Лягаючи спати в одне ліжко, вони клали поміж собою меч, який нагадував жінці про подружню вірність, а чоловікові — про неминучу розплату за насильство чи спокушання. У таких справах вікінги не зважали на дружбу, і провину спокутували лише кров'ю.



«Старша Едда» переповідає історію про те, як Сіґурд, який мав шалений успіх у жінок, вирішив оженити свого близького друга з норовистою Брунгільдою і задля цього прибрав його подоби. Йому вдалося завоювати прихильність дівчини, але щоб довести задумане до кінця й не нажити собі ворога, героєві довелося провести вісім цнотливих ночей в одному ліжку з красунею. Допоміг Сіґурду в цій непростій справі гострий меч, яким він щоночі переділяв постіль навпіл.

У пізніших середньовічних літературних творах, як-от в оповіді про Трістана та Ізольду, також згадується подібний спосіб захиститися від небезпечних спокус. Це вкотре свідчить про те, як глибоко культура вікінгів укорінилася в європейському мистецтві та повсякденному житті.

Втеча з-під вінця

Хоча шлюби у вікінгів укладалися добровільно, батьки, як і сьогодні, могли впливати на прийняті рішення. Тому випадки, коли наречений чи наречена тікали з-під вінця, інколи траплялися. Така подія ставала справжньою катастрофою як для родини втікача, так і для нього самого, адже за зірваний у такий спосіб шлюб доводилося сплачувати чималий штраф.

В особливо серйозних випадках винуватця могли навіть вигнати з громади, а його родина втрачала повагу сусідів. Такі випадки називали «втечею від вагіни», якщо накивав п'ятами наречений, і «втечею від пеніса», якщо напередодні весілля зникала наречена. Зірване одруження загрожувало не лише репутаційними, а й відчутними матеріальними збитками, адже до урочистостей готувалися довго й ґрунтовно.



У вікінгів весілля, що тривало якихось три дні, вважалося вельми скромним. Зазвичай святкували тиждень, а то й довше, і родини молодят витрачали на бенкет колосальні на ті часи кошти. Багато гостей прибувало здалеку, тож перед ними не хотілося осоромитися — вони мали повернутися додому вдоволеними гостинністю та прославляти родини молодих.

Молодят до шлюбного ложа проводжала ціла процесія зі смолоскипами, прославляючи божественне подружжя Фрейра і Фрейї, а також богиню домашнього вогнища Вар. На весільному вбранні нареченої вишивали візерунки у формі молота Тора, а порушення шлюбної обітниці вважалося святотатством.

Любовний лексикон вікінгів

Здавалося б, суворі північні воїни мали б називати речі своїми іменами та не соромитися розмов про секс. Проте вікінги виявилися напрочуд делікатними й полюбляли використовувати різноманітні любовні евфемізми. Вони казали не «займатися сексом», а «товктися в ліжку», «мандрувати разом» або «поратися в неї на животі». Ще вибагливіші скандинави могли сказати «грали в карти» чи «розмовляли наодинці».



Навіть якщо в любовному зв'язку помічали неодружених хлопця й дівчину, їхні батьки не давали волі емоціям і не вдавалися до грубих образ. У такому разі було заведено казати про «незаконні любовні побачення». Нашим сучасникам є чого повчитися у скандинавів, які жили тисячу років тому.

Статеве виховання у вікінгів

У суспільстві вікінгів тема інтимних стосунків між чоловіком і жінкою не була табуйованою, зокрема й у спілкуванні з дітьми. У п'ятирічному віці малечі розповідали, як відбувається статевий акт і зачаття дітей, а в десять років дорослі могли навчити найдієвіших способів мастурбації.

Водночас скандинави ніколи не зациклювали молоде покоління лише на фізіології та вчили, що гармонійні взаємини в родині ґрунтуються на взаємній повазі, любові й турботі. Варто зазначити, що ці засади й досі лежать в основі сімейних традицій народів Скандинавії та значною мірою формують їхній менталітет.



Нині, як і десять століть тому, про секс юним данцям, шведам і норвежцям розповідають ще в молодших класах школи, а крім того, пояснюють, що таке сексуальне насильство, педофілія, проституція та багато інших небезпек, із якими може зіткнутися дитина.