Загальний вагон індійського поїзда (32 фото)
Ласкаво просимо до загального вагона індійського поїзда! Побувати в Індії й не проїхатися потягом, а надто в загальному вагоні, — це втратити дивовижний досвід. І йдеться не лише про спілкування та візуальні враження, а й про можливість на повну задіяти свої нюх, дотик та відчуття!
Уперше завітавши до Індії у 2007 році, я випробував спальні вагони «з» та «без» кондиціонера (Sleeper AC & non-AC), а цієї поїздки нарешті дістався до General Class нічного потяга. Це неймовірно круто! А вокзали… Де ще ви побачите такий вокзал маленького провінційного містечка глибокої ночі, як не в Індії?!»
1. Насправді нічого особливого, адже, мабуть, усі їздили в загальному вагоні наших поїздів… Різниця лише в тому, що в Індії ви зустрінете відкритих і доброзичливих попутників. Хтось із самостійних мандрівників потрапляє в загальний вагон випадково, не подбавши про квиток заздалегідь. В Індії ж щодня потягами їздять десятки тисяч людей, і відсутність квитків у вагони sleeper-класу — звичайна річ. Судячи з фільмів та з того, що бачив я сам, загальні вагони бувають заповнені по-різному: трапляється й так, що пасажири звисають із дверей. Тож мені, можна сказати, пощастило — вагоном можна було пересуватися відносно спокійно, хоча всі місця, верхні полиці, тамбури й… туалети (!) були зайняті.
2. Та все починається з купівлі квитків. Я напишу окрему статтю про індійські поїзди, а сьогодні просто покажу фотографії
3.
4. Вагон «другого класу», він же «загальний клас» — на вагонах пишуть і так, і так. У потязі парко, замість вікон — ґрати, під стелею — вентилятори, які не працюють. Під час руху крізь лісосмуги до вагона залітають усілякі тропічні метелики та бабки, яких так само швидко видуває вітром.
5.
6. Прийшовши на посадку за 40 хвилин до відправлення, ми з друзями так і не змогли сісти в один вагон, тож їхали в сусідніх. Як з'ясувалося пізніше, нам пощастило, що ми взагалі сиділи.
7.
8.
9.
10.
11. Тьмяне штучне світло, високе ISO, жахливий баланс білого… але робити серію чорно-білою свідомо не став, адже Індія — це насамперед КОЛІР!
12. У тамбурі хлопці вечеряють. Мені з великими труднощами вдалося відмовитися від пропозиції присісти поруч. Практично кожен попутник привітний, намагається заговорити, щось показати, чимось пригостити… Напередодні свята Холі мене у вагоні навіть фарбою намастили. На жаль, англійську у вагоні знали лише кілька людей.
13.
14.
15.
16. Хлопець на верхній полиці хильнув зайвого з нагоди Холі й усе норовив впасти додолу
17.
18.
19.
20. На нижній полиці вмощується пересічно 5–6 індійців, хоча за розміром вона така ж, як і в нашому плацкарті (на 3 сидячих місця). На підлозі хтось укладається спати — і так майже в кожному «купе»
21.
22.
23.
24.
25.
26. Вокзал — це окрема історія. Тут ночує величезна кількість люду, бувають моменти, коли доводиться просто переступати через сплячі тіла, аби просуватися вперед
27.
28. Офіс головного кондуктора
29. Що ви побачили на фотографіях?! Антисанітарію, бруд, відчули неприємний запах?!
30. Найімовірніше, ви матимете рацію. А я побачив шматочок справжньої Індії, зустрів приємних співрозмовників і вже навіть надіслав фотографії своїм попутникам. Відкиньте стереотипи та комплекси, спробуйте відчути країну з різних боків.
31.










