«Затерті до дірок»: пам'ятки, які нещадно нищать «на щастя» (12 фото)
Звичай терти статуї та пам'ятники відомий у всьому світі. При цьому ніхто не може точно сказати, коли він виник і з чим саме пов'язаний. Можливо, це луна язичницьких обрядів, коли наші предки просили у дерев'яних та кам'яних ідолів здоров'я, успіху та благополуччя? Адже саме про ці три речі зазвичай і просять у скульптур, поліруючи їм ту чи іншу деталь. 
Одразу слід сказати, що для самих скульптур ритуал натирання не обіцяє нічого доброго. Бронза, яку найчастіше використовують майстри, хоч і є сплавом металів, проте не належить до міцних та стійких до зношування матеріалів. Яскравим прикладом того, до чого це може призвести, є знаменита статуя Джульєтти у Вероні, що стоїть під вікнами будинку, де нібито мешкала шекспірівська героїня. 
Тисячі рук туристів щодня торкаються грудей коханої Ромео, тож у результаті статую протерли до дірок. Експерти оцінили шкоду, завдану пам'ятці, і заявили, що залатати отвір не вдасться, оскільки бронза довкола стоншилася до товщини цигаркового паперу. На Джульєтту чекає тривала й дорога реконструкція, під час якої її частково віділлють заново. Тому, перш ніж терти статую, поміркуйте: можливо, краще просто сфотографуватися поруч? 
Скульптуру «Яйця Кінґ-Конґа», встановлену в Празі, видно здалеку — відполіровані «принади» примата в сонячний день сяють яскравіше за сонце. 
«Бику, що нападає» з Волл-стріт у Нью-Йорку теж до блиску натирають яйця. Багато хто переконаний, що це приносить успіх у бізнесі. 
Кажуть, що собака з московської станції метрополітену «Площа Революції» заряджений на успіх. Його морді добряче дістається щодня, і не за горами той день, коли йому також знадобиться допомога реставраторів. 
Скульптуру прибиральниці в бізнес-центрі на проспекті Миру в Москві «поставили в куток», аби відвідувачі не хапали її за апетитні округлості. Проте ті все одно дотягуються, до того ж пустують не лише джентльмени, а й леді. 
Композиція «За двома зайцями», встановлена на Андріївському узвозі в Києві, постійно зазнає «нападів» гостей української столиці. Усім хочеться потримати за руку Проню Прокопівну та обійняти Голохвастова, що добре помітно з відшліфованих до блиску місць. 
Львівський пам'ятник письменнику Леопольду фон Мазоху на вулиці Сербській страждає в неочевидному місці. Гості культурної столиці України засовують фігурі руку в кишеню, щоб потерони бронзові геніталії заради щастя в особистому житті. Затія ця, здавалося б, суто жіноча, проте від неї часом не відмовляються й туристи-чоловіки. 
А це багатостраждальна «Попелюшка» з підмосковного міста Долгопрудного. Її черевичок не лише труть на щастя, а й періодично викрадають — очевидно, теж «на талан». 
Іншій пам'ятці Долгопрудного — фігурі легендарного поручика Ржевського — пощастило більше, якщо можна так сказати. Йому труть на щастя вказівний палець і… мастять вуса варенням, шоколадом, морозивом та іншими солодощами. 
Це пам'ятник на могилі французького журналіста Віктора Нуара, застреленого на дуелі в середині XIX століття. Щоб потерони ширінку його штанів та носки черевиків, на паризький цвинтар Пер-Лашез приходять дами різного віку й статусу. Кажуть, що це приносит успіх у коханні. 
Єдина не бронзова композиція нашої добірки — це монумент на могилі письменника Оскара Уайльда на тому ж цвинтарі Пер-Лашез. Шанувальниці класика світової літератури вкривали поцілунками всі частини пам'ятника, куди тільки могли дотягнутися, залишаючи на камені сліди губної помади. Наразі адміністрація цвинтаря захистила пам'ятку скляною огорожею.
