150 000 років догори ногами: неандерталець, якого земля досі не відпускає (7 фото)

У 1993 році група спелеологів, обстежуючи карстовий колодязь у районі Альтамура-Мурджа неподалік від італійського міста Альтамура, натрапила на майже повний скелет архаїчного гомініда — одного з тих представників роду Homo, які ходили Землею задовго до появления сучасної людини.





Зазвичай такі знахідки вилучають і перевозять до лабораторії чи музею, щоб досліджувати в належних умовах. Проте коли науковці спробували дістати скелет, з'ясувалося, що він буквально вріс у породу.



Краплі кальцинованого вапняку, які тисячоліттями сочилися зі стелі печери, не лише буквально припаяли скелет до стін грота, а й вкрили кістки товстим шаром, надавши людині з Альтамури моторошного, майже примарного вигляду.





Припускають, що нещасний гомінід упав у природний колодязь і опинився у пастці, де зрештою й помер від голоду. Роками науковці сперечалися щодо його віку та видової належності. У будові скелета виразно простежуються численні риси неандертальця, особливо в будові обличчя та потиличної частини черепа.

Однак є й ознаки, нетипові для неандертальців. Наприклад, надбрівні дуги виявилися ще масивнішими, ніж у класичних представників цього виду. Важкодоступне розташування скелета та неможливість його перемістити суттєво ускладнювали аналіз.



Втім, нещодавні дослідження розвіяли всі сумніви. Людина з Альтамури — це неандерталець, який жив приблизно 150 000–250 000 років тому. Понад те, науковцям вдалося вилучити ДНК із зразка кістки. Це найдавніша ДНК неандертальця, яку коли-небудь вдавалося отримати.



Поєднавши дані ДНК-аналізу з результатами складної фотограмметрії та лазерного сканування вкритого кіркою скелета, вчені створили гіперреалістичну модель, яка демонструє, як людина з Альтамури могла виглядати за життя.



Він і досі там. У глибині печери Ламалунга, догори ногами, замурований у кальцитовому панцирі. Суперечка між італійськими відомствами охорони культурної спадщини та науковцями щодо того, вилучати скелет чи ні, триває й досі. Вилучення може знищити знахідку, а відмова від нього обмежує глибину досліджень.



Наразі вчені продовжують працювати з ним неінвазивними методами — за допомогою портативних рентген-апаратів, ендоскопів та лазерних сканерів безпосередньо в печері, а цифрові дані використовують для музейних експозицій. Мабуть, це найповніший і водночас найменш «вільний» неандерталець у світі.