Чому восени всі раптом починають хворіти, хоч сам по собі холод застуду не викликає (7 фото)

Лише за один тиждень зафіксовано чимало випадків ГРВІ та грипу.





Проте грип тут майже ні до чого. Серед виявлених респіраторних вірусів на нього припало лише 0,6%, а 99,4% становили інші віруси. Особливо багато зараз риновірусів — головних винуватців звичайної застуди.

На календарі при цьому зовсім не січень. Звідки ж тоді береться це відоме осіннє «усі захворіли»?

І чи справді нас «продуває»?

«Надуло» не рахується

Ще у 1960-х американські дослідники перевіряли цю народну теорію доволі суворо: добровольців заражали риновірусами, а потім піддавали дії холоду — аж до перебування за температури +4 °C. Саме по собі охолодження відчутно не підвищувало ризик захворіти.

Висновок простий: без вірусу застуди не буває. Вітер і промокле взуття самі по собі ГРВІ не викликають.



Та це ще не означає, що холод у цій історії зовсім ні до чого.

У 2005 році Клер Джонсон та Рональд Екклс із Кардіффського університету залучили 180 добровольців. Половина з них протягом 20 хвилин тримала ноги у холодній воді, а решта сиділа з ногами в порожньому миску. Протягом наступних чотирьох-п'яти днів симптоми застуди з'явилися у 13 із 90 «переохолоджених» і у 5 із 90 учасників контрольної групи.

От тільки вірусів у них не шукали. Дослідники лише фіксували симптоми, тому довести, що охолодження викликало саме інфекцію, цей експеримент не зміг.

Картина виходить цікавішою за звичне «холод ні до чого». Вірус він не створює, але температура може впливати на те, наскільки ефективно ніс із цим вірусом бореться.

Чому вірусам подобається ніс

Чимало риновірусів краще розмножуються за температури 33–35 °C. А саме така температура й спостерігається у нас у носі!





Команда імунологині Акіко Івасаки з Єльського університету продемонструвала один із можливих механізмів. У клітинах дихальних шляхів мишей за 37 °C противірусний захист вмикався сильніше, ніж за 33 °C: активніше працювали інтерферони та пов'язані з ними гени.

У людини виявили ще один захисний механізм.

Клітини слизової оболонки носа виділяють у слиз величезну кількість мікроскопічних бульбашок — позаклітинних везикул. На їхній поверхні є рецептори, за які можуть чіплятися віруси. Виходить щось на зразок хибних цілей: вірус атакує бульбашку замість клітини.

Дослідники виміряли температуру в носі людей після 15 хвилин перебування на повітрі за температури близько +4 °C. У передній частині носа вона впала приблизно на 5–6 °C. Потім подібне охолодження відтворили на клітинах і тканинах людського носа в лабораторії.



Кількість захисних везикул зменшилася приблизно на 42%, а ті, що залишилися, гірше зв'язували віруси.

Звісно, без вірусу застуди не буде. Але, як бачимо, охолодження слизової й справді здатне послабити першу лінію оборони.

Однак вересневий сплеск починається ще до справжніх холодів. Отже, головний винуватець — зовсім не на вулиці.

Школа відкрилася — віруси теж

У Канаді вже багато років спостерігають так звану вересневу епідемію астми. Пік госпіталізацій школярів припадає в середньому на 17,7 дня після початку навчального року. Одним із головних винуватців загострень вважають риновіруси.



Схожу картину виявили в Ізраїлі у дітей віком 3–14 років. Щовересня кількість інфекцій верхніх дихальних шляхів стрімко зростала, досягала максимуму приблизно через два тижні після відкриття шкіл, а потім за 4–7 тижнів поверталася до звичайного рівня.

Причина доволі прозаїчна.

Улітку діти та дорослі роз'їжджаються по відпустках, дачах, таборах і поїздках. У вересні ж мільйони людей знову збираються в класах, університетах, офісах та громадському транспорті.

Для вірусу це відкриття нового сезону. Адже 25–30 людей кілька годин поспіль дихають одним і тим самим повітрям.

Тривалий час вважалося, що риновірус здебільшого поширюється через руки, дверні ручки та інші поверхні. Систематичний огляд 2023 року знайшов лише слабкі докази того, що цей шлях є основним у звичайних приміщеннях, і помірні — на користь передачі через повітря, з великими та дрібними краплями й аерозолями.

Руки все одно варто мити. Просто однією витертою дверною ручкою вірусну вечірку в душному класі не зупинити.

Є ще одна причина, чому застуда може повертатися знову і знову: відомо понад 160 типів риновірусів. Імунітет до одного не робить людину непіддатливою до інших.

А трохи пізніше восени підключається ще один помічник вірусів.

Батарея сушить наш захист

Коли починається опалювальний сезон, повітря в квартирах стає сухішим.

Батарея не витягує з нього воду. Механізм простіший: холодне вуличне повітря містить мало вологи. Потрапляючи в квартиру, воно нагрівається, води в ньому не більшає — натомість відносна вологість стрімко падає.

Для дихальних шляхів це проблема.



Їхня поверхня вкрита слизом, а мікроскопічні війки постійно женуть його разом із частками та мікробами, що туди потрапили, до горла. Виходить природний конвеєр очищення.

У 2019 році група Акіко Івасакі перевірила на мишах, що відбувається за дуже сухого повітря. За вологості 10–20% тварини важче переносили грип, ніж за 50%: гірше працювало очищення дихальних шляхів, слабшав противірусний захист і повільніше відновлювалися тканини.

Сухість може допомагати й самому вірусу.

У класичному експерименті 2007 року дослідники з Маунт-Синай заражали грипом морських свинок і змінювали температуру та вологість повітря. За температури +20 °C вірус особливо добре передавався за низької вологості 20–35%, а за 80% передачі в цих дослідах не спостерігалося. За +5 °C вірус поширювався краще, ніж за +20 °C, а інфіковані тварини довше його виділяли.

Але тут потрібне суттєве застереження: морські свинки та миші — не люди. Такі досліди добре демонструють механізм, однак за ними не можна вирахувати, наскільки конкретно батарея у вашій спальні підвищує ризик захворіти на грип.

Восени віруси йдуть по черзі

Сезон респіраторних інфекцій — це не одна тривала епідемія.

У вересні чудово почуваються риновіруси та інші негрипозні збудники: школи й офіси вже заповнені, а справжня зима їм і не потрібна.

Грип зазвичай приходить пізніше. Йому додатково сприяють холодне й сухе повітря, а сезонне зростання захворюваності в помірному кліматі припадає переважно на зимові місяці.

Тому вересневий нежить зовсім не обов'язково означає, що «почався грип». Поки що розминаються інші гравці.

Що робити, поки всі чхають



Найкорисніша звичка восени — провітрювати приміщення. У класі, офісі чи квартирі із зачиненими вікнами вірусні частки поступово накопичуються у повітрі. Вентиляція ж знижує їхню концентрацію.

Якщо захворіли, краще залишитися вдома. Тут усе банально: організму простіше відновитися, а колегам і однокласникам дістанеться менше вірусу.

В опалювальний сезон доцільно стежити й за вологістю. Для житлових приміщень зазвичай рекомендують діапазон близько 30–50%. Якщо користуєтеся зволожувачем, його доведеться регулярно мити: брудний резервуар швидко перетворює корисний прилад на розпилювач того, що розпилювати зовсім не хотілося б.

Руки мити теж необхідно. Контактну передачу ніхто не скасовував — просто повітря в переповненому приміщенні виявилося важливішим чинником, ніж вважалося раніше.

То чому ж усі починають хворіти саме восени? Не тому, що вересневий вітер раптом стає заразним. Ми знову збираємося у школах та офісах, більше часу проводимо разом у приміщеннях, згодом додається сухе повітря, а холод здатний послабити місцевий захист дихальних шляхів.

Застуду приносить вірус. Але восени ми самі створюємо для нього надзвичайно сприятливі умови та можливості.