22 світлини з минулого, за якими ховаються дати, імена та історії, про які варто знати (23 фото)

Горила на серфборді рекламує пиво. Черниця рахує дітей у гаванському притулку. Гагарін тримає Терешкову за вухо. Перфокарти заввишки до стелі — і все заради 5 мегабайтів. Кожен знімок у цій добірці — наче перехоплений подих: секунда з минулого, яку хтось устиг упіймати і яка залишилася назавжди.







Мальта, 1950-ті. Гхоннелла — традиційне жіноче вбрання, унікальне для Мальти та Гозо.

Гхоннелла (або фальдетта) — головний убір-накидка, який мальтійські жінки носили протягом кількох століть. Верхня частина тримала форму завдяки жорсткому каркасу з китового вуса чи очерету. Після Другої світової війни моду на гхоннеллу почали витісняти європейські тенденції, і до 1970-х років накидку вдягали лише літні парафіянки та учасниці католицького руху Societas Doctrinae Christianae.





«Трафік», 1957. Норман Паркінсон — британський майстер модної фотографії, який вивів манекенниць зі студій на вулиці.

Норман Паркінсон (1913–1990) знімав для Vogue та Harper’s Bazaar із кінця 1930-х років і уславився тим, що перетворив рутинну модну фотографію на живі вуличні історії. Серія «Traffic» — один із його найвпізнаваніших прийомів: модель посеред потоку машин, колір проти хаосу. Архів Паркінсона налічує понад 500 000 знімків.



Воллсенд, Велика Британія, 1970. Танкер Esso Hibernia на стапелях верфі Swan Hunter — судно водотоннажністю 250 262 тонни.

Esso Hibernia — однотипне судно танкера Esso Northumbria, найбільшого корабля, коли-небудь побудованого у Британії до 1969 року. Обидва танкери сходили зі стапелів заводу Swan Hunter у Воллсенді з різницею в кілька місяців і призначалися для перевезення нафти з Перської затоки в обхід Суецького каналу, закритого після Шестиденної війни 1967 року. Esso Hibernia здали в грудні 1970 року, а розібрали на металобрухт у Тайвані 1983-го.



США, 1965. Реклама пива Falstaff — горила на серфборді як уособлення маркетингу епохи «Божевільних».

Falstaff Brewing Corporation, заснована в Сент-Луїсі 1903 року, до середини 1960-х входила до трійки найбільших пивоварних компаній США. В епоху, коли телевізійна реклама тільки набирала обертів, бренди змагалися в безглуздості образів — аби тільки запам'ятатися. Горила-серфер чудово впоралася із завданням.



Париж, 1890 рік. Ейфелева вежа — відкрита лише рік тому — вже головна точка горизонту.

Вежу добудували 31 березня 1889 року до Всесвітньої виставки, приуроченої до сторіччя Французької революції. Спочатку парижане сприйняли її в багнети: критики називали конструкцію «трагічним вуличним ліхтарем». Дозвіл на вежу видали на 20 років, після чого її планували знести. Урятувала її військова радіоантена, встановлена 1903 року: виявилося, що конструкція до всього ще й корисна у практичному плані.



Акапулько, Мексика, 1964. Фото: Томас Неббіа/ National Geographic.

У 1960-х Акапулько переживав золоту добу: голлівудські зірки, реактивні літаки та серфінг у Тихому океані зробили курорт символом гламуру. Томас Неббіа знімав для National Geographic із 1959 до 1985 року і впіймав Акапулько на самому піку — до того, як економічні кризи 1980-х поступово згасили цей блиск.



Сірак’юс, штат Нью-Йорк, 2 липня 1936 року. Паровоз K-5b потяга Mercury на тестовому прогоні перед запуском.

Streamliner Mercury дебютував 15 липня 1936 року на маршруті Клівленд — Детройт. Дизайн потяга розробив промисловий дизайнер Генрі Дрейфусс: м'які крісла, кондиціоноване повітря та обтічні форми замість вікторіанської масивності. Mercury став таким хітом, що Дрейфусс отримав замовлення на легендарний 20th Century Limited — флагман New York Central.



MTV VMA, 2 вересня 1993 року. Останній публічний вихід сім'ї Кобейнів — Курт загинув через 7 місяців.

10-та церемонія MTV Video Music Awards, 2 вересня 1993 року. Тієї ж ночі Курт зчепився за кулісами з Екслом Роузом. Сім'я Кобейнів на той час жила під постійним тиском преси: Кортні в інтерв'ю Vanity Fair зізналася, що вживала героїн на початку вагітності, після чого пара ледь не втратила опіку над Френсіс Бін. Обоє боролися із залежністю — публічно та безуспішно. Через 7 місяців Курта не стало.



Гавана, Куба, 1940-ві. Черниця наглядає за вихованцями притулку.

До революції 1959 року католицька церква утримувала на Кубі розгалужену мережу шкіл, лікарень та притулків. Після приходу Кастро більшість релігійних установ закрили, а черниць і священників вислали з острова. Цей знімок — пам'ять про світ, якого більше немає.



Юхим Цвік. «Не дамо повторитися!», 1990. Шовкодрук, СРСР.

Плакат вийшов у переломний рік: об'єднання Німеччини, демонтаж радянського блоку, перші вільні вибори у республіках. Фігура диктатора, складена з в'язничних цеглин, — сама собі катівня. Образ працює без підпису: держава-монстр і людина-в'язниця в одному силуеті. На тлі змін 1990 року цей образ читався як застереження: системи відходять, спокуса повторити — залишається.



Джозеф Ту Буллс, сіу дакота. Портрет, 22 червня 1900 року.

Кінець XIX — початок XX століття — епоха американських етнографічних портретів: фотографи фіксували культури, які руйнувала експансія. Сіу дакота до 1900 року вже 10 років жили в резерваціях — після бійні біля Вундед-Ні в грудні 1890 року, де американська армія вбила від 150 до 300 чоловіків, жінок і дітей.



Штутгарт-Цуффенгаузен, 1970-ті. Конвеєр Porsche 911 — серійне виробництво розпочалося тут у 1964 році.

Porsche 911 сходить із конвеєра в Цуффенгаузені з 1964 року — безпрецедентний термін для однієї моделі. У 1970-ті завод випускав кілька тисяч машин на рік: тоді ще майже все збирали вручную. Сьогодні з того ж майданчика сходять усі 911 — понад 50 тисяч на рік — та електричний Taycan.



1966 рік. Так виглядали 5 мегабайтів даних: стос із 62 500 перфокарт заввишки з людський зріст.

Кожна перфокарта стандарту IBM зберігала 80 символів — по одному на стовпець. 62 500 карток по 80 байтів = рівно 5 000 000 байтів. Один стовпець — один удар перфоратора. Зігнута або втрачена картка — помилка у програмі. Завантаження такої колоди тривало кілька днів. Для порівняння: звичайна фотографія із сучасного смартфона «важить» у тисячу разів більше.



Ворікшир, Англія, 1968. Фото: Тед Шпігель/ National Geographic.

Тед Шпігель знімав для National Geographic протягом 30 років і часто фотографував дітей в історичних декораціях — контраст безтурботності та вікової ваги каменю став його фірмовим прийомом. Ворікшир — графство замків: саме тут стоять Ворікський замок та Кеніловерт, оспіваний Вальтером Скоттом.



Чикаго, 1893. Павільйон перед відкриттям Всесвітньої виставки — мамонт і гігантський восьминіг як принада для публіки.

Всесвітня виставка 1893 року в Чикаго («Колумбівська експозиція») стала однією з головних подій XIX століття: 27 млн відвідувачів за 6 місяців, перше оглядове колесо Фєрріса заввишки 80 метрів, електричне освітлення в масштабах цілого міста. Опудала екзотичних тварин біля входу були нормою: музеї природознавства змагалися, у кого дивина більша.



Таксист у Нью-Йорку, 1983. Фото: Джей Мейзел — майстер колірних контрастів та вуличного життя.

Джей Мейзел почав знімати для журналу Life у 1950-х і став одним із головних літописців нью-йоркського вуличного життя. У 1983 році Нью-Йорк переживав непрості часи — розгул злочинності, фінансову кризу, — але саме в цьому міському хаосі народжувалися найкращі кадри десятиліття.



Нью-Йорк, 7 серпня 1974 року. Філіпп Петі на канаті між вежами ВТЦ на висоті 411 метрів.

7 серпня 1974 року о 7:15 ранку 24-річний французький канатоходець Філіпп Петі вийшов на сталевий трос, натягнутий між 110-поверховими вежами. Без страховки, без сітки. За 45 хвилин він пройшов між вежами 8 разів, танцював, лягав на канат і вітав чайок. Після затримання його засудили до… виступу в Центральному парку. Сам Петі назвав свій вчинок «мистецьким злочином століття».



Японія, 1961. Фото: Берт Глінн/ Magnum Photos.

Берт Глінн приєднався до агентства Magnum Photos у 1954 році і знімав по всьому світу — від революції на Кубі до японських сезонов. Гора Фудзі (3776 метрів) — найвища точка Японії та синтоїстсько-буддійський символ, проща до якого налічує понад тисячу років. На цьому знімку гора і люди існують у різному часовому вимірі: ченці — у секундах, Фудзі — у вічності.



СРСР, 1960-ті. Юрій Гагарін та Валентина Терешкова — перші чоловік і жінка в історії, які побували в космосі.

Гагарін стартував 12 квітня 1961 року, Терешкова — 16 червня 1963-го. До наступного польоту жінки в космос мине 19 років: Світлана Савицька полетить у 1982-му. На знімку Гагарін тримає Терешкову за вухо — навіщо саме так, історія мовчить. Гагарін загинув в авіакатастрофі 1968 року у віці 34 років.



Мелані Гріффіт у фільмі «Басейн потопельників» (The Drowning Pool), 1975.

Мелані Гріффіт дебютувала в кіно 1969 року, коли їй було 11 років. «Басейн потопельників» — детективний нуар із Полом Ньюманом у ролі приватного детектива Луї Арчера. Для Гріффіт це була одна з перших помітних ролей: справжній зірковий статус прийшов до неї пізніше, завдяки стрічці «Ділова дівчина» (1988), за яку вона отримала номінацію на «Оскар».

А який знімок із добірки зачепив вас найбільше? Горила на серфборді, перфокарти заввишки до стелі чи сім'я Кобейнів за кілька місяців до трагедії?