Що станеться, якщо повітря потрапить у вену (4 фото)

Багато хто чув, що потрапляння повітря у вену може бути смертельно небезпечним. Чи справді це так? Наскільки серйозною є загроза від повітряної бульбашки в кровоносній системі? Коли варто хвилюватися? Ми розповімо, що відбувається з організмом, якщо повітря потрапляє у вену. Ви дізнаєтеся, який об'єм повітря здатний зашкодити та чи є шанс на порятунок.





Чи небезпечне повітря в крапельниці?

Майже кожен із нас бодай раз стикався з внутрішньовенними інфузіями через крапельницю. Ця проста процедура викликає страх у багатьох людей через поширений міф. Мовляв, якщо розчин у крапельниці закінчиться, а трубку вчасно не перекриють, повітря потрапить у вену й людина загине. Чи справді все так страшно?



Дрібні бульбашки можна помітити в трубці будь-якої крапельниці. Але вони не становлять небезпеки, оскільки просто прилипають до стінок і залишаються нерухомими. Найбільше занепокоєння у пацієнтів виникає тоді, коли розчин у крапельниці добігає кінця й вони бачать, як повітря починає рухатися в бік голки.

Лякатися цього не варто, адже принцип роботи крапельниці, як і все у світі, підпорядковується законам фізики. Тиск у периферичній вені завжди достатньо високий, щоб зупинити просування повітря. Тому нічого страшного не станеться — така ситуація цілком безпечна для життя та здоров'я.

Небезпечна повітряна емболія виникає зовсім в інших випадках. Вона може статися за серйозних травм або невдалої катетеризації великих вен. Тиск у них негативний, тому існує ризик всмоктування повітря в кровоносну систему. Проте для виникнення небезпечної ситуації об'єм повітря, що потрапив у вену, має бути значним.





Щоб спровокувати загрозу для життя у вигляді інфаркту чи інсульту, потрібно цілеспрямовано ввести у вену близько 200–300 мл повітря. Це дорівнює двадцяти шприцам об'ємом 10 мл. Але це може статися лише тоді, коли повітря вводять під час медичної маніпуляції навмисно. У медичній практиці подібних випадків не зафіксовано.

Яких ситуацій насправді варто побоюватися

Закупорка кровоносних судин через потрапляння повітря трапляється під час великих і глибоких ран, через які воно проникає всередину. У таких ситуаціях кровообіг і справді може порушитися. Однак своечасна та кваліфікована медична допомога дає змогу запобігти небезпечним наслідкам.

Проте повітряна емболія може виникнути навіть без ушкодження судин. З нею стикаються дайвери, які занурюються на велику глибину. Якщо вони піднімаються до поверхні занадто швидко, тиск стрімко падає. Через це гази, розчинені в крові, перетворюються на бульбашки. Ці бульбашки закупорюють судини, що призводить до декомпресійної хвороби. Зрештою можливий розвиток ішемії органів.



Аквалангісти всередині декомпресійної камери

Однак у разі дотримання техніки безпеки під час занурення цього не станеться. Поступовий підйом, який практикують пірнальники, унеможливлює виникнення декомпресії. Також існують спеціальні декомпресійні камери. Це капсула, у яку поміщають аквалангіста чи водолаза після перебування на значній глибині. У ній підтримується підвищений тиск, який поступово знижується.

Як бачите, страх перед «смертельною бульбашкою» у крапельниці — це радше міф, ніж реальна загроза. Небезпека виникає лише за виняткових обставин, найчастіше — поза звичайними умовами. А ви стикалися з подібними страхами під час медичних процедур? Наскільки сильно на вас впливає інформація з «народних джерел» у питаннях здоров'я?